Мельгуновський курган - Лита Могила

село Трепівка

Мельгуновський курган (інші назви – Литий курган, Лита могила) – одна із найважливіших пам’яток історії та археології Кіровоградщини. Це одна з найдавніших могил-курганів скіфів другої половини VII ст. до н. е., найдавніша пам'ятка скіфської культури, з часу відкриття якого, фактично, бере початок світова скіфологія. Для нашої області курган є знаковим, адже багато знайдених у ньому золотих прикрас відтворювали образ скіфського орла, який став основним елементом символіки регіону.

На сьогодні це єдиний відомий скіфський царський курган тієї доби в Північному Причорномор'ї, розкопки якого дали поштовх до проведення археологічних досліджень в Україні. Від дати його розкопок веде відлік вся вітчизняна археологія. Вперше курган став відомим у вересні 1763 році, коли генерал-поручник російської армії, головний командир Нової Сербії, майбутній губернатор Новоросійської губернії Олексій Мельгунов віддав наказ почати розкопки.

Роботи здійснювали місцеві селяни під керівництвом генерал-майора Ісакова, які прокопали по центру кургану прямокутну яму. Першою знахідкою розкопок, виявленою у верхній частині насипу, стала кам'яна баба – антропоморфна кам’яна стела з відбитою головою, виготовлена з пісковику. Встановлюючи таких антропоморфних ідолів на вершечках курганів, кочовики не лише відображали власні релігійні погляди, а й фактично позначали належність території до скіфських володінь.

Неподалік від статуї, у кам’яному ящику, був знайдений комплекс дорогоцінних речей. Цей знаменитий набір знахідок увійшов у науковий обіг як «Мельгуновський скарб», а саму пам’ятку з початку перших розкопок почали називати Мельгуновським курганом. Додатково курган досліджувався у 1892 році відомим археологом і етнографом Володимиром Ястребовим, а у 1990 році – відомим українським археологом і істориком Нінель Бокій.

Безцінні знахідки: На глибині 2-х м під кам’яними плитами кургану були знайдені: залізний меч з окутим золотом руків’ям та вкритими золотою платівкою дерев’яними піхвами, прикрашеною зображеннями фантастичних тварин у передньосхідному стилі, срібні деталі від асірійського палацевого табурету, золота діадема, 17 масивних золотих платівок з зображенням орла з петлями на звороті, платівки з зображеннями мавп, птахів, бронзова застібка з голівками левів на кінцівках, 40 бронзових наконечників стріл.

Цікаві факти: «Мельгуновський скарб» вивезли до Санкт-Петербургу, де він був переданий у Мінц-кабінет Кунсткамери. Саме там знахідки вперше дослідив і описав Герхард Фридрих Міллер. У другій половині ХІХ ст. їх передали до Ермітажу, який на той час із приватного зібрання російських монархів перетворився на музей. До цього часу виявити інші скіфські коштовності, які б належали до періоду походів скіфів до Передньої Азії (кінець VII – початок VI ст. до н.е), археологам поки що не вдалося.

Сьогодення пам’ятки археології: Нині ділянка, де раніше розташовувався Мельгуновський курган, являє собою світлу пляму діаметром близько 60 м, на розораній поверхні якої у великій кількості зустрічаються шлаки – результат діяльності залізоплавильної майстерні, яка свого часу була споруджена в межах території Мельгуновського кургану. Сьогодні ця територія використовується у сільськогосподарських цілях.

Пам'ятний знак: Комплекс «Лита могила» було облаштовано на місці розкопок Мельгуновського кургану - це фундамент, який насипали із суглинку та ущільнили. Зверху георешітка та насипаний чорнозем, яка навесні заросла травою. На кургані встановлено скульптуру скіфського воїна з червоного граніту, так звану кам’яну бабу. На відстані облаштований пам’ятний знак висотою біля двох метрів, на який і дивиться Скіфський воїн. З одного боку на знаку символ області – степовий орел, з іншого – символ Знам’янського району – олень, а по колу – орнамент у звіриному стилі, пише CBN

Як дістатися: Мельгуновський курган знаходиться на території Трепівської сільської ради Знам’янського району, на відстані 550 м у північному напрямку від с. Копані та 650 м у південно-західному напрямку від с. Топило. Інформація про курган та фрагмент знайденого на його території шлаку зберігається у кімнаті-музеї «Історія сіл Трепівської сільської ради».