Чи пишуть знам’янські медіа про жінок більше?!

25.08.20 15:00

Які новини коментують жінки та чоловіки на Кіровоградщині? Експертами з якої теми журналісти більше вважають чоловіків, а з якої – частіше запрошують «до мікрофону» жінок? У всьому цьому розбиралася координаторка «Прес-клубу реформ» Вікторія Талашкевич, яка протягом 11- 17 серпня провела черговий етап моніторингу десяти районних і міських сайтів та газет Кіровоградщини. У тому числі аналізу підлягали публікації у газеті «Знам'янські вісті» та на сайті «Комора. Інфо» (Знам’янка), які популярні і серед мешканців та мешканок Суботцівської громади.

«Літо – найскладніший час для журналістів, бо кількість новин та інформаційних приводів суттєво зменшується, а цього року ситуацію погіршена ще й епідемією коронавірусу, тож ми не очікували великого сплеску матеріалів, в яких події будуть коментувати місцеві експерти та експертки», - коментує Вікторія. За її словами, аналіз проводився у рамках національного гендерного моніторингу журналістських матеріалів регіональних видань. Його втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Якщо говорити про загальну кількість залучення чоловіків і жінок як експертів/експерток (тих, які щось коментують або пояснюють), то у серпні у районній пресі Кіровоградщини голос жінок звучав переважно у матеріалах про медицину, спорт і політику, а також волонтерство. Це пов’язано з тим, що головна санітарна лікарка області – це Надія Оперчук, - постійно і фахово коментує ситуацію із карантином, а серед депутатів сільських та районних рад також чимало жінок (директорки бібліотек, музеїв, будинків культури). При цьому в онлайн-медіа жінок найчастіше цитують у статтях, дотичних до медицини та політики, а у друкованій районній пресі запрошують до розмови переважно на теми, пов’язані зі економікою, бізнесом та освітою.

Співвідношення героїв та героїнь у районних медіа таке: в інтернет-виданнях чоловіків згадували у чотири рази частіше, аніж жінок, натомість у друкованій пресі кількість згадок про героїв та героїнь майже однакова. Таким чином, порівняно з попереднім аналізом у червні, ситуація у газетах покращилася.

Є і позитивні приклади залучення жінок як експерток. Зокрема, у газеті «Знам’янські вісті» було опубліковано не тільки дві цікаві історії – інтерв’ю з випускницею, котра набрала 200 балів під час ЗНО, та розмову із сімейною лікаркою, але й розлогий матеріал на цілу шпальту «Політичні граблі. Як не наступити?» - про те, чи потрібно йти жінкам у політику, які перепони на шляху, та як їх обходити, як виграти вибори та чи раді жінкам у радах.

Переходячи до фемінітивів, варто відзначити, що відразу кілька Інтернет-видань та газет протягом періоду, котрий підлягав моніторингу, опублікували списки до територіальних виборчих комісій. І тут є один момент, на який варто звернути увагу. Так, подаючи список керівництва Долинської міської територіальної виборчої комісії редакція могла б застосувати до посади «заступник» фемінітив, з огляду на те, що цю посаду обійняла Лідія Савран. Таку ж саму пораду можна дати і айту «Комора.Інфо», який оприлюднив список членів і членкинь Знам’янської ТВК – і тут Олена Борозна названа «заступник», а не «заступниця» голови комісії.

&ft13 Очевидно, що видання передрукували офіційно подану їм інформацію, але внести такі незначні правки, які б акцентували увагу на участі жінок у процесах місцевого самоврядування, не важко. З іншого боку, видання явно стикаються з проблемою формування фемінітивів у ситуаціях, коли немає очевидної та загальноприйнятої практики використання того чи іншого слова на позначення жінки на певній посаді. Зокрема, у газеті «Долинські новини» розповідається про Міжнародний конкурс дитячо-юнацької творчості «Перлина Fest» і згадується про журі. Тут, очевидно, у редакції виникли труднощі з тим, як означити окремі професії, бо вони використали слово «журналістка», але, розповідаючи про ту ж саму жінку, назвали її також «музикознавець» та «музичний критик». У цьому ж матеріалі поруч використовуються слова «учениця» та «викладач», описуючи різних жінок.

Попри чималі труднощі з використанням фемінітивів, кіровоградські медіа за кількістю їх вживання (77%) є лідерами серед інших друкованих та інтернет-видань 24 областей України. У друкованих ЗМІ загалом зафіксований найвищий відсоток за всі моніторингові періоди – 84%.

«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що на Кіровоградщині продовжує спостерігатися непроста ситуація із залученням жінок як експерток журналістських матеріалів. Щодо їх участі як героїнь публікацій, то це – переважно історії місцевих майстринь, лідерок думок у друкованій пресі. Інтернет-медіа взагалі оминають цей жанр, відбуваючись узагальненими повідомленнями прес-служб про кримінал чи ДТП. Ситуація продовжує залишатися непростою в умовах малої кількості позитивних інформаційних через епідемію COVID-19, коли не відбувається подій, до яких залучені жінки, і немає приводів для коментарів, інакших аніж кількість хворих на коронавірус», - переконана Вікторія Талашкевич.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у серпні 2020 року склав 50%, що забезпечило їм другу сходинку серед інших гіперлокальних видань 24 областей України. Ознайомитися із підсумковими результатами серпневого моніторингу (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу.



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: