Дар’я Валова: «Власним прикладом демонструю те, чому можу навчити інших»

09.11.20 10:00

Наша сьогоднішня співрозмовниця мешкає та має основну роботу в Знам’янці, але вже кілька років її творче життя тісно пов’язане з Богданівкою та розташованим у селі Знам’янським районним будинком культури.

Дар’я Валова
Дар’я Валова

Жителі Кіровоградщини можуть пам’ятати Дар’ю Валову як учасницю популярного гурту «Місто доріг», а останнім часом дівчина виступає сольно та веде в Богданівці вокально-хоровий гурток у РБК. Як їй працюється з юними богданівськими співачками (зокрема в умовах карантину та реформи децентралізації) – розпитує «Суботці-інфо».

Дар’я Валова та гурт «Місто доріг»
Дар’я Валова та гурт «Місто доріг»
- Дар'я, hозкажіть трохи про себе, будь ласка. Як Ви стали керівницею вокально-хорового гуртка?

- Музика увійшла в моє життя ще з дитинства. У 6 років я пішла до музичної школи на фортепіано, а лише через рік – до загальноосвітньої школи. Завжди була активною, завжди брала участь в усьому, що тільки можна, у тому числі й у заходах нашого Будинку культури. Уже після того, як я закінчила школу, Наталя Володимирівна Тарасюк, котра в часи мого навчання вела вокальний гурток, а потім працювала з аматорським хлопчачим гуртом при РБК, запропонувала мені виступати з ними разом. Мені сподобалося, як вони себе поводять з музикою, ми спробували – і в нас начебто вийшло. Тож, мене взяли на посаду керівника музичного гурту «Місто доріг». Але я не кажу, що я була в повній мірі керівником, ми в колективі були рівні. Це була всього лиш посада, і навіть ту зарплатню, яку я отримувала, ми використовували на потреби гурту. Ми немало виступали по області, бували на різних фестивалях. Але потім наші шляхи дещо розійшлися й тепер гурт «Місто доріг» продовжує виступати без мене. Тому з посади керівника музичного гурту я перейшла на пів ставки посади керівника вокально-хорового гуртка. Але окрім роботи з дітьми, я беру участь в заходах, які проводить Районний будинок культури – виступаю і як ведуча, і як виконавиця. Можна сказати, власним прикладом демонструю те, чому можу навчити інших.

Дар’я Валова виступає на святі
Дар’я Валова виступає на святі
- На цей момент що являє собою вокально-хоровий гурток?

- На сьогодні це 5 дівчат різного віку, з кожною я займаюся по три години на тиждень. Вони не співають разом, я займаюся з кожною індивідуально, й виступають вони, відповідно, як солістки. Наприклад, одній дівчині 18 років і їй подобається один репертуар, більш ліричний. Моя робота – запропонувати відповідні пісні й дати їй можливість самій обрати, я в жодному випадку не прагну щось нав’язувати. Інша учасниця – ще маленька, у неї гарно виходить співати, але вона боїться сцени, і я велику частину роботи приділяю тому, аби вона таки переборола цей страх.

Дар’я Валова на сцені
Дар’я Валова на сцені
- Як працюєте в умовах карантину?

- Особливих секретів немає, займаємося онлайн. Звісно, «вживу» набагато краще, але виходимо із ситуації, що склалася. Домовляємося, що ми розбираємо, які вчимо пісні. Вони працюють над репертуаром вдома, я під час відеозаняття перевіряю, з’ясовуємо, що вийшло гарно, а де, можливо, були помилки. Ще були моменти, що хтось прихворів, а в клубі не так уже й тепло, тож у таких випадках онлайн – найкращий варіант. Але коли не було карантину і ніхто не був хворий – то я приїжджала зі Знам’янки в Богданівку й ми займалися.

Дар’я Валова на сцені
Дар’я Валова на сцені
- Як Ваші вихованки про Вас відгукуються: Ви сувора, вимоглива викладачка?

- Я б не сказала, що я надто сувора, але все одно вимоглива. Я повторюю дівчатам: якщо вони хочуть виступати, якщо хочуть, щоб їх помічали, то треба старатися. Слід уміти себе поводити себе на сцені й гарно пропрацьовувати пісні, які ви подаєте; щоб глядачеві було приємно і слухати, і дивитися на ваш виступ.

Дар’я Валова та її колежанка
Дар’я Валова та її колежанка
- Як на Вашу роботу вплинуло приєднання Богданівки до Суботцівської ОТГ?

- Вплинуло тим, що зараз ми, можна сказати, в режимі очікування. Ще невідомо, що буде з нашим РБК, нам сказали: два місяці – і все, можете шукати собі іншу роботу. Адже реформується адміністративно територіальний устрій, і якщо не буде Знам’янського району, то що буде з районним будинком культури? Для мене, в принципі, проблеми немає: якщо зроблять сільський будинок культури, я могла б і там працювати. Я сподіваюся, що зміниться лише підпорядкування, а культурно-освітня спрямованість закладу збережеться: невже громада не зацікавлена в тому, щоб їхні діти у вільний час мали можливість займатися вокалом чи хореографією, а сільські свята відбувалися на високому рівні?!

Записав Дмитро Шульга, фото надала героїня розмови



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: