Сьогодні - Храмове свято преподобного Максима Сповідника
Церква Стрітення Господнього, яка існувала в Суботцях близько 175-ти років (1755 — початок 1930-х років), відображала спільну віру, мир та згоду трьох православних народів, які стояли біля витоків села, — українського, сербського та молдавського. Храм тричі руйнували, в тому числі і під час спустошення села кримсько-татарською ордою 1769 року. Але жителі села відбудували його як символ своєї незламної віри. «Дзвони Стрітенської церкви було чути за тридцять верст», — згадували сторожили, пише "Вісник Кіровоградщини"
У перекладі з давньослов’янської слово «стрітення» означає «зустріч», а одними із символів свята Стрітення в православ’ї вважаються два білі голуби, що несуть в собі ідею миру, очищення та згоди. Це була дерев’яна однопрестольна церква, священиком у якій з 1758 року був Григорій Цинтилович, котрий отримав грамоту від преосвященного Гервасія Переяславського. Підпорядковувалася церква Новомиргородському духовному правлінню. Станом на 1886 рік у селі Суботець Дмитрівської волості Олександрійського повіту Херсонської губернії проживала 2791 особа, налічувалось 460 дворових господарств, православна церква, школа, 2 лавки, відбувалося 4 ярмарки на рік: 2 лютого, 9 травня, 20 липня та 1 жовтня.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3828 осіб, з яких 3795 — православної віри. За часів радянської влади храм було зруйновано, а на його місці побудували сучасний Будинок культури. До 1991 року у селі не було храму, а потім православні об’єдналися у громаду і почали молитися у приміщенні книжкового магазину, у якому облаштували церкву.
Початок будівництва церкви преподобного Максима Сповідника Української православної церкви Олександрійській єпархії припадає на 2001 рік. Храм на території сільського кладовища в пам’ять про загиблого сина Максима Москаленка споруджувався коштом сім’ї Миколи Івановича Москаленка, уродженця Чернігівської області, який вже більше сорока років проживає у Суботцях.
Будівництвом храму займалася бригада будівельників з міста Київ. Уже 2002 року церква, що збудована у стилі українського бароко, була освячена і відкрита для відвідування парафіянами. Храм має квадратну форму, розрахований на 50 коліннопреклоненних прихожан. Його висота більше двадцяти метрів. Сині куполи із золотавими хрестами виграють сонячним сяйвом, запрошуючи на відвідини подорожуючих Кіровоградщиною.
ЦІКАВІ ФАКТИ
Настоятель храму протоієрей Євгеній Жабковський (за фахом інженер-будівельник) із тих, хто в позитивному сенсі не зовсім вписується в уявлення про священнослужителів. І не тільки тому, що очолює в області одну з найбільших у світі міжнародних молодіжних волонтерських організацій — Християнську асоціацію молоді (YMCA) та згуртовує молодь довкола цікавих благодійних проектів.
Він розповів про свою організацію і про те, як через її посередництво можна допомогти молодим людям прийти до церкви:
«Я маю трьох дітей різного віку (25 років старшій дочці, 16 — сину і 5 — молодшій донечці) і бачу, як важко молодій людині прийти у храм і там залишитися, воцерковитися. Тому церква повинна йти до людей. І одним з таких нейтральних місць для зустрічей з молоддю і є YMCA. Нам допомагають наші друзі з YMCA у країнах Європи та США. Не все з їхнього досвіду нам потрібно, не все для нас прийнятно, але багато що можна адаптувати до наших умов, українського менталітету і православного віровчення. Присутність священства у таких громадських організаціях є гарантією для православних батьків, що тут все буде здійснюватися у рамках нашої християнської культури. Іншими словами, ми стоїмо на варті загальноцерковних і навіть загальнодержавних інтересів.
Тут зустрічаються люди різних конфесій. Час від часу ми обговорюємо питання, які стосуються загальнохристиянських інтересів, що сприяє зняттю напруги в суспільстві. Ми допомагаємо молоді зрозуміти, що таке християнські цінності, намагаємося керуватися у своїй діяльності перш за все Євангелієм. І ми можемо привернути молодь на свій бік, показати, що крім цінностей, які рекламує телебачення, є й інші.
Наша молодіжна організація не ставить своїм завданням підмінити церкву або об’єднати церкви. Наша мета — відірвати молодих людей від пляшки з пивом, від комп’ютера, залучити їх до участі у спортивних, розвиваючих програмах. І ненав’язливо, спокійно поговорити про Христа, про моральні цінності.
Зустрічаючись з молоддю інших релігійних традицій і культур, ми вчимо наших дітей, насамперед, поважати свою культуру і зберігати свою віру, але водночас з розумінням ставитися до людей, які відрізняються від нас. Ми можемо вказати дорогу до храму. Адже храми зараз зовсім не переповнені молодими людьми. Молодь не йде, бо не розуміє. Але ж можна, наприклад, організувати екскурсію храмом для певної групи».
Розповів Євгеній Григорович і про добру щорічну різдвяну традицію на Кіровоградщині: «Вперше з Ісландії подарунки привезли в Україну в 2004 році. Запропонував таку традицію молодий хлопець з Ісландії Пйор. Коли він був маленький, то отримував гостинці з Америки, і це його надихнуло започаткувати подібну справу в Україні. Насправді, в Ісландії триває велика робота зі збору подарунків, адже цю акцію підтримують на телебаченні, в газетах, соцмережах. Майже кожна родина збирає подарунки, до того ж люди дають кошти на пересилку сюрпризів. У пакунках речі, іграшки, канцелярське приладдя тощо.
Цього року отримали подарунки багато українських дітей. І важливо, що жителі Ісландії не лише на свята підтримують нас. Зокрема, вони надіслали нам під час благодійної акції «Ходити своїми ніжками» більше 50 пар ортопедичного взуття для дітей, які хворі на ДЦП».
СЬОГОДЕННЯ
У гербі Суботців поєднано історичні, духовні та географічні особливості села: розташовані на зеленому полі два срібні голуби, які утворюють між собою силует церковного купола, та золотий хрест над голубами означають церкву Стрітення Господнього, яка існувала в Суботцях. Хрест є стародавнім символом життя, істини і спасіння. Образ святого Архангела Ієгудіїла зображено виходячи з назви Суботців, яка походить від дня тижня — субота. У православ’ї святий Архангел Ієгудіїл є Архангелом суботи, він покровитель і захисник всіх християн, які старанно трудяться, що відповідає якостям жителів села різних поколінь. Фігура золотого лева, що спинається, та синє поле в гербі перегукуються із символікою сербського міста Суботиця автономного краю Воєводина, в гербі якого також зображений золотий лев. Він у геральдиці символізує силу, мужність, відвагу та справного господаря. Зображення святого Архангела Ієгудіїла та лева на гербі символізують відповідно небесного покровителя і земного захисника Суботців і його мешканців.
У храмі постійно проводяться богослужіння, обряди хрещення, вінчання. Красиве оздоблення церкви не лишає байдужими туристів: відвідування церкви вільне для всіх охочих. Настоятель храму протоієрей Євгеній Жабковський завжди радо поспілкується з відвідувачами.
ЧАСИ БОГОСЛУЖІНЬ
Напередодні свят і в суботу вечірнє богослужіння у храмі звершується з 15:00, а в неділю і свята ранкове богослужіння розпочинається о 6:00, божественна літургія о 9:00.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?