Медіа Кропивницького найбільше залучають експерток серед медіа країни

28.02.21 12:00

Кінець зими означає нову хвилю гендерного моніторингу медіа Кіровоградщини, який веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. Які новини коментували жінки та чоловіки на Кіровоградщині у лютому? Експертами з якої теми журналісти частіше вважають чоловіків, а з якої – постійно запрошують «до мікрофону» жінок? Дізнавайтеся про це у нашій аналітиці, створеній на основі моніторингу десяти обласних сайтів та газет.

Цього року аналізу будуть підлягати публікації у п’яти обласних газетах («Кіровоградська правда», «Нова газета», «Україна-Центр», «Народне слово» та «21-ий канал») та п’яти інтернет-виданнях («З перших уст», «Кіровоград24», «Час Тайм», «Точка доступу» та «Центрально-українське бюро новин»).

«Із початку минулорічного карантину у медіа Кіровоградщини спостерігається менша кількість новин, що обумовлено і зменшенням кількості журналістів через падіння прибутків і обсягів реклами, і зменшенням кількості подій, про які пишуть видання», - коментує Вікторія Талашкевич.

За словами експертки, ця тенденція проявила себе і у рамках гендерного моніторингу, який проводився 8-14 лютого у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Експертка переконана, що з одного боку пандемія коронавірусу оприявила проблему малої кількості надійних джерел інформації, до яких можуть звернутися журналісти з різних питань та тем, а з іншої зробила більш видимими в інформаційному просторі таких фахівчинь, як головні лікарки, сімейні лікарки, директорки освітніх установ та інших жінок, залучених до процесу коментування ситуації з ковідом.

Говорячи про стереотипи, які присутні у місцевій пресі, то у період, який ми досліджували жодних висловлювань, які можна було б віднести до цієї сфери, помічено не було. Що ж стосується використання фемінітивів, то і друковані, і Інтернет-медіа застосовують їх все більш впевнено. Зокрема, у текстах вже є постійно присутніми та часто вживаними такі фемінітиви, як «директорка», «громадська діячка», «завідувачка», «заступниця», «начальниця», «фахівчиня», або «речниця». Є у медіа Кіровоградської області і такі рідко вживані, але від того не менш приємні, як «фольклористка», «городянка», «фельдшерка», «водійка», «медіатренерка», «перукарка», «стилістка», «екозахисниця», «посадовиця», «членкиня» та «мисткиня».

Тим не менше, маскулінітиви все ще потрапляють на шпальти та у публікації видань, особливо у текстах, що були надіслані до редакцій тими чи іншими прес-службами. Тут хочемо нагадами, що фемінітиви в українській мові формуються у кілька способів, зокрема несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».

Втім, маскулінітиви продовжують з’являтися і у газетах, і в Інтернет-виданнях. Зокрема, на сайті «Кіровоград24» в одній статті Тетяна Білоусова названа і «директором», і «директоркою» центру зайнятості. Можливо, це передрук релізу, надісланого до медіа від прес-служби. Тут відслідковується певна тенденція, бо в іншому матеріалі від центру зайнятості теж спочатку Олена Дмитрієнко зазначається як «фахівчиня», а далі про цю ж людину пишуть «провідний фахівець».

У складній ситуації опинився сайт «З перших уст». Не зважаючи на те, що редакція активно використовує фемінітиви – одного тільки слова «директорка» тут за тиждень вжито вісім разів, - досі є труднощі із системним застосуванням цього підходу. Так, в одній статті про музичне училище згадується «викладач Ткаченко Л.О.», якого, або яку, з огляду на абревіатуру імені та по-батькові, журналістам так не вдалося ідентифікувати за гендером. Те ж саме стосується «викладач Капітоненко О.В.», і далі ще кілької героїв (чи героїнь?) у цій статті. В іншій статті про вручення нагороди Наталі Вінницькій редакція не до кінця визначилася, чи вона «директор», чи «директорка», бо у заголовку вжито фемінітив, а першому абзаці (ліді) - маскулінітив.

Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Втім, за результатами дослідження, саме у медіа Кіровоградщини найвищий сумарний відсоток експерток (42%) серед медіа інших областей України.

Зокрема, газета «Кіровоградська правда» підготувала дуже цікаву статтю про користь та шкоду шампунів, в якій наводяться фахові думки та поради відразу кількох експерток. Перша з них процитована перукарка Юлія Володимирівна, хоча вона й згадується, як «фахівець». Зате у наступному абзаці вона ж згадана як стилістка. Наступна експертка – це косметолог (використано маскулінітив) Владислава Бенни. Далі згадується дерматолог, головна лікарка Мар'яна Попович. Очевидно, редакції не вдалося підібрати фемінітив до слова «дерматолог». В іншій статті так само в одному реченні співмешкають фемінітив та маскулінітив – «...викладачкою якої є педагог Марина Долгіх».

На жаль, протягом періоду, який досліджувався, у виданнях не було тематичних статей щодо гендерної рівності. Не зважаючи на те, що період охопив 14-те лютого, коли відзначається день закоханих, і редакції могли б торкнутися теми рівності у стосунках, у сімейному житті, веденні домашнього господарства, наприклад.

Якщо говорити про загальний індекс гендерної чутливості тих медіа, які підлягали моніторингу, то він включає, крім експерток і героїнь, ще й фемінітиви. Тому найбільш гендерночутливе видання – це те, в якому середній показник за трьома даними найвищий. Серед газет – це «21 канал», серед сайтів – це «Точка доступу».

Справа в тім, що в окремих виданнях показники експерток і героїнь більші за 50%. Таким чином ми спостерігаємо дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків.

«Підсумовуючи сказане, варто відзначити, що протягом останніх двох років, коли ведеться моніторинг медіа Кіровоградщини, спостерігається прогрес у використанні збалансованого тендерного підходу щодо підбору тем, запрошення експертів та експерток, висвітлення історій героїв та героїнь, використання фемінітивів. Але ще є велика робота попереду, до якої редакціям варто підходити раціонально, зважено і з розумінням, що це не тільки вимога часу, але й конкурентна перевага», - переконана Вікторія Талашкевич.

Загальний Індекс гендерної чутливості кіровоградських медіа у лютому становить 51%. Разом із волинськими медіа вони посідають друге місце в загальноукраїнському рейтингу. Ознайомитися із підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: