Марія Чекан: «Бути керівницею — це насамперед піклуватися про тих, чий успіх і доля залежать від тебе!»

15.03.21 10:00

Марія Григорівна Чекан, директорка опорного навчального закладу «Мошоринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів», педагогиня з сорокарічним стажем, мудра керівниця, гарна жінка, любляча матуся, класнюча бабуся, щира і позитивна людина.

Восьме Березня героїня нашої розповіді завжди зустрічає у колі рідних людей. До батьківського будинку приїжджають донька Ірина та син Юрій зі своїми родинами. Дім переповнюється щирим сміхом онуків, а їх у неї п’ятеро. Вона завжди чекає цього свята з приємним трепетом у серці. Разом з чоловіком Станіславом обговорюють меню до святкового столу, щоб порадувати смаколиками найрідніших.

Марія Григорівна народилася у Львівській області, закінчила Дрогобицький педагогічний інститут ім. І.Я.Франка, де здобула спеціальність вчителя фізики та математики. До мальовничого села Мошорине потрапила за направленням і розпочала свою трудову діяльність у сільській школі вчителем фізики та математики. Пізніше працювала заступницею директора з виховної роботи, потім 13 років пропрацювала заступницею директора з навчально-виховної роботи і вже десять років працює директоркою.

- Чи вдається поєднувати директорську й педагогічну діяльність?

— Я вважаю, що їх не треба розмежовувати. Директор не лише спрямовує діяльність вчителів, а й сам йде поруч з ними як учитель. Розвиток і як учителя, і як керівника, потребують одного — постійно працювати над собою.Основне — бути щирою та толерантною, з одного боку; справедливою та вимогливою, з іншого, і це все має бути в оптимальному балансі. Педагогічний колектив складається з 17 працівників, з яких 14 – жінки. Всі творчі працьовиті, гарні і відповідальні. Серед вчителів є і мої учні. Педагогічний колектив формувався не один рік. Зберігати кваліфіковані педагогічні кадри вдається, на мій погляд, тому, що в колективі панує атмосфера любові до дітей, взаємодопомоги і підтримки.

— Розкажіть про роботу директорки з власного досвіду, чи важко бути керівницею навчального закладу?

— Бути керівницею — це насамперед піклуватися про тих, чий успіх і доля залежать від тебе, та виправдовувати їхню довіру. Якщо ти так сприймаєш себе на посаді керівника, то не виникає питання про те, настільки це важко — ти просто цим живеш. Успіх залежить від правильного розуміння реалій та власного прикладу. Суттєвим є вміння керувати всіма ланками й приймати відповідальні рішення, враховуючи всі складові закладу. А щоб управління було ефективним, необхідно ще враховувати безліч організаційних, психологічних, мотиваційних аспектів. Тому не лише помітні рішення мають значення, а й форми та методи роботи. Також вкрай важливо розпізнати індивідуальність як учня, так і вчителя, похвалити за якісну роботу та за співучасть у виконанні термінового завдання, за розуміння нестандартної ситуації, за участь у вчительських змаганнях та підготовку учнів до олімпіад та конкурсів. Важливими аспектами є привітання з ювілеями та організація спільних свят — все це робота зі створення атмосфери розуміння, єдності, ділової взаємоповаги, бажання досягати кращого, працювати командою.

— Від кого залежить якісна освіта у школі?

— Було б простіше, якби якість освіти в школі залежала лише від учителя. Безумовно, що левова частка залежить від учителя, але освіта, це не те, що можна передати з рук у руки, це наполеглива праця учня і внесок батьків, які виховують ставлення дитини до навчання і школи, відповідальність і працелюбність, без яких не можна отримати якісну освіту. У нас проводиться велика виховна робота з учнями. Як говориться відмінниками всі не можуть бути, головне бути людиною, жити за законами добра і справедливості. Також за останні роки покращилася матеріално-технічна база закладу. Маємо комп’ютерний клас, три інтерактивні дошки. За програмою Нова Українська школа отримали нові меблі, діапроектори, ноутбуки, телевізори та інше необхідне для повноцінного розвитку дитини обладнання. Створені всі необхідні умови для здобуття якісних освітніх знань. Підвозимо учнів та учениць шкільним автобусом із села Васине.

- Маріє Григорівно, крім роботи, чи маєте захоплення до душі?

- Люблю вишивати хрестиком та бісером. Вишивка – це давній вид мистецтва, який з роками стає актуальнішим. Зараз носити вишиті речі красиво і модно. Вишиваю рушники картини. Для дітей та онуків вишила сорочки. З давніх-давен вишита сорочка виконувала роль потужного оберега і тепер знову перетворюється на те, чим була завжди для українців ‒ одягом, який зберігає пам’ять роду і генетичний код нації.Це не просто красива, це енергетично сильна річ. І виконувати її потрібно з любов’ю і в гарному настрої.

- Чого бажаєте для повноцінного щастя?

- Міцного здоров’я для всіх рідних, колег і учнів, душевного спокою, впевненості у завтрашньому дні і щоб кожна людина знайшла той життєвий стимул заради якого хочеться жити і творити. Всім у день свята бажаю гарного настрою та позитивних вражень.


Розмовляла Катерина МАТКО



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: