До Дня музеїв: Люби і знай свій рідний край!
Музеї є частиною культурного ландшафту і природного середовища, центрами життя громад, і їх просто неможливо уявити без всіх цих зв’язків. Завдяки технологіям, аудиторія музею сьогодні є значно ширшою за ту, яка переступає поріг музею, а відвідувачами чи користувачами музейних послуг є й ті, хто на відстані користується цифровими колекціями, мультимедійними додатками і ділиться своїми враженнями у соціальних мережах.
Оксана Олександрівна Лутай пропрацювала врайонному краєзнавчому музеї 17 років, а в галузі культури вже 29 років. Має відповідну вищу освіту, закінчила Миколаївську філію Київського національного університету культури та мистецтва і здобула спеціальність культуролога та педагога-організатора. Добре знає історію сіл наших територіальних громад, їх туристичний потенціал та підтримує постійний зв’язок з цікавими і талановитими людьми нашого краю. Про те, як працюється в умовах сучасності та на що націлює свою роботу вона ділиться з нашими читачами.
- Оксано Олександрівно, у зв’язку з ліквідацією Знам’янського району, яка подальша доля краєзнавчого музею?
- Знам’янський районний краєзнавчий музей, як юридичну особу було ліквідовано. І лише за підтримки голови Суботцівської територіальної громади Андрія Борідченка та депутатського корпусу Суботцівської сільської ради, було збережено цей музейний заклад. Тепер він називається Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради.
– Як вплинула зміна засновника на роботу музею?
- Зміна засновника позитивно вплинула на роботу музею. Підключено швидкісний інтернет, а головне - встановлено охоронну сигналізацію, яку ми чекали, майже, 15 років!Завдяки спільним зусиллям з керівництвом громади, нам вдалося зберегти не лише музейні фонди, а й залишитися у тому ж спеціально обладнаному під музей приміщенні, яке звикли відвідувати жителі нашого краю.
У першому кварталі цього року ми повністю обновили музейні експозиції, виходячи з територіальної приналежності. Тепер ми намагаємося більше розповідати про наших земляків, які проживають, або проживали на території Суботцівської громади. А для цього доводиться займатися впорядкуванням музейних предметів. Намагаємося віднайти повну або часткову інформації про них та оформити відповідну музейну документацію. На предмети, які експонуються на виставках, самостійно виготовлений етикетаж та підставки, які дають можливість відвідувачам дізнатися більше про той чи інший експонат.
За початку року було підготовлено та висвітлено 29 різнопрофільних матеріалів, надруковано три статті у газеті «Сільське життя» та створено 10 виставок.
- Чи вніс свої корективи коронавірус у роботу закладу?
- Карантинні обмеження внесли кардинальні зміни у культурно-просвітницьку роботу музею. Якщо раніше ми проводили всі свої творчі, патріотичні, народознавчі заходи та виставки для відвідувачів, то тепер ця робота проводиться, як у музеї, так і в інтернет форматі. Це дало нам можливість значно розширити коло аудиторії, збільшило територію охоплення культурними послугами. Ми почали співпрацювати з краєзнавцями не лише нашої області, а й з інших регіонів України, Польщі, Іспанії. Також продовжуємо тісну і плідну співпрацю з обласними музейними закладами та Обласним центром народної творчості.
- Які нові форми роботи впроваджуєте?
- У інтернет-мережі Фейсбукстворили музейні групи «Люби і знай свій рідний край» та «Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради», які сприяють популяризації історико-культурних надбань нашого народу, відродженню українських культурних традицій та розвитку музейної справи. Музейні дописи про воїнів АТО, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, воїнів-афганців, миротворців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та художників, а також зібрані матеріалипро храми та церкви, про братські могили воїнів-визволителів та партизан часів Другої світової війни, знайомлять з нашими земляками тапам’ятками історії та культури, духовними святинями, відкривають сторінки днів минулих і сучасної історії краю.
Разом з головним зберігачем музейних фондів Оленою Володимирівною Ковальською весь час намагаємося підвищувати професійний рівень, зокрема беремо участь у обласних семінарах та нарадах. Не так давно стали учасниками Всеукраїнських науково-практичних конференцій: «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України», яка відбулася у місті Києві та «Історико-краєзнавча діяльність у закладах освіти», місто Івано-Франківськ.
- Оксано Олександрівно, де берете матеріали для статей?
- Використовую документи архівних установ, краєзнавчих музеїв, православних церков. Черпаю інформацію з багатьох наукових та краєзнавчих видань, з книг обласної наукової бібліотеки імені. Д.І.Чижевського та опираюсь на свідчення очевидців. Відомості про історичні подій та пам’ятні місця намагаюся подавати у цікавій доступній для читача формі з прив’язкою до сучасного територіального поділу Кіровоградщини.
- За тривалий період роботи, чи не відчували професійного вигорання?
- Я дуже люблю свою роботу і не уявляю свого життя в іншій сфері. Маю дуже багато друзів-краєзнавців, які допомагають відкривати раніше невідомі для жителів нашого краю факти. Значну допомогу та підтримку отримую від доньки Юлії, вона надихає на нові ідеї, разом плануємо підготувати туристичний путівник, який допоможе кожному подорожуючому Суботцівською територіальною громадою, знайти для себе щось цікаве. А головне наш край багатий на талановитих і творчих людей, які продовжують розвивати та популяризувати нашу громаду та створювати нові сторінки історії.
авторка - Катерина МАТКО
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?