З любов’ю до тебе, моє рідне село!
Минулої суботи село Суботці відзначило 268 річницю від Дня заснування. Cуботці – частинка єдиної України. І святкування Дня народження села – особливе свято, яке об’єднує всіх, хто любить свою землю, всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав колись, щоб залишитись назавжди.
Розпочалося святкування дитячими атракціонами, які подарували дітям багато радісних емоцій. Була організована виставка робіт декоративно-ужиткового мистецтва жителів територіальної громади. Приваблювали відвідувачів роботи майстрині-вишивальниці Надії Василівни Дворецької, мальовані картини Анастасії Балич та витинанки Анни Петренко.
Ковані вироби представив Вадим Кучер, один із засновників громадської організації «Гурт ковалів». Його талановиті руки створюють з метала надзвичайні шедеври. Станіслав Іванов презентував власноруч виготовлені дерев’яні меблі. Надавала святковості гра дитячого ансамблю духових інструментів Суботцівської дитячої музичної школи.
З нагоди Дня народження села, Народний депутат України Олесь Довгий подарував Суботцівській сільській територіальній громаді саджанці магнолій. Цього ж дня вони були висаджені у центрі села, які у майбутньому будуть квітнути яскравими барвами та радуватимуть всіх жителів.
На долю теперішнього покоління українців випало нелегке випробування. Для Української держави настав знаковий час. Час переломний, трагічний, але героїчний. Час нового бачення України світом. Вже більше семи років Україна перебуває у стані неоголошеної, але справжньої війни.
У цій війні втратили жителі села Суботці свого односельця: молодого, відважного, справжнього патріота і громадянина, мужнього і рішучого сержанта, командира відділення 28-ї окремої механізованої бригади іменні Лицарів Зимового походу молодшого сержанта Віталія МиколайовичаЛімборського.
Досягнення, якими славиться село, складаються із щоденної праці, знань і талантів його мешканців. Саме їх спільними зусиллями створюється неповторний образ села, зберігається його історія та закладається майбутнє. Адже успіхи села – це перш за все успіхи його жителів – працелюбних, добрих і чесних людей.
У номінації «Найстарший житель села» привітали Марію Іванівну Головко, якій 27 серпня виповниться 95 років. На її долю випало нелегке життя: голодомори і війна, важка праця по відновленню країни.
Наймолодшим жителем села є Михайло Чеботарьов, який народився у квітні. У народі кажуть, коли народжується людина, на небі запалюється зірка, щоб світити цілий вік. У родині Оксани та Олексія Чеботарьових світять та дарують радість три зірки, три сини: Данііл, Максим та Михайлик. Щасливим батькам побажали міцного здоров’я та щасливих років життя.
У народі кажуть «Життя прожити – не поле перейти». Маючи у серці любов, розуміння, терпіння і великий життєвий досвід, ця пара зберегла своє родинне щастя.
Не так давно на весільний рушник стали та розпочали писати книгу своєї сім’ї Сергій та Анна Лашко і були відзначені у номінації «Молоде подружжя».
Поезія медового місяця наповнена яскравим сонцем, легеньким теплим вітерцем, мерехтінням далеких зірок, романтичними сніданками чи вечерями, щирими посмішками і ніжними поцілунками.
А друга частина – Проза буднів – несподіваними бурями, штормами іноді сильними, підйомами і падіннями, злетами, вдачею, а іноді і невдачею.
Перша частина книги тоненька і займає декілька сторінок. Друга частина товста, бо вона опише всі моменти вашого життя. Тож нехай друга частина книги буде складатися з десятків поезій. І побажали головним героям книги, щоб тільки щастило.
Колектив Мошоринського будинку культури вручив сільському голові Андрію Борідченку пишний коровай на вишитому рушнику, виготовлений майстринею Анною Кавецькою.
Смачнючий куліш, яким частували всіх присутніх приготували суботцівські господині Людмила Кулик та Олександра Непотрібна. Ароматною юшкою почастували Віктор Ігнатьєв та Олександр Радсевіч.
Текст і фото - Катерина МАТКО
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?