Збереження історії – справа рук людських!
У місцях, де зберігається історія, здається, навіть стінам є про що
розповісти. Сільські музеї відзначаються особливим колоритом – вони затишні і
гостинні. Та нині їх лишилося не так вже й багато. Не кожній території вдалося
зберегти надбання попередніх поколінь.
Про роботу в сучасних умовах, про досягнення та виклики сайту «Суботці.Інфо» розповіла Оксана Лутай, керівниця Краєзнавчого музею історії сіл Суботцівської сільської ради.
- У березні цього року виповнилося 17 років, як було прийнято рішення створити Знам’янський районний краєзнавчий музей, в якому зберігалася вся історія нашого краю. З того часу я і очолюю цей заклад. Однак, у зв’язку з децентралізацією, Знам’янський районний краєзнавчий музей, як юридичну особу, було ліквідовано. І лише за підтримки голови Суботцівської ОТГ Андрія Борідченка та депутатського корпусу Суботцівської сільської ради, цей музейний заклад було збережено. Тепер він називається Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради.
- Чудово, що вам вдалося зберегти музейні фонди. А чи відбулося осучаснення музею? Це важливий крок для розвитку закладу.
- Завдяки спільним, з керівництвом громади, зусиллям нам вдалося зберегти не лише музейні фонди, а й залишитися у тому ж, спеціально обладнаному під музей приміщенні, що звикли відвідувати жителі нашого краю. Зміна засновника позитивно вплинула на роботу музею - підключено швидкісний інтернет, а головне - встановлено охоронну сигналізацію, яку ми чекали майже 15 років!
- А як вплинули на роботу закладу карантинні обмеження?
- Карантинні обмеження внесли кардинальні зміни у культурно-просвітницьку роботу музею. Якщо раніше ми проводили всі свої творчі, патріотичні, народознавчі заходи та виставки для відвідувачів безпосередньо у музеї, то тепер ця робота має ще й в інтернет формат. Це дало нам можливість значно розширити коло аудиторії, збільшити територію охоплення культурними послугами. Ми почали співпрацювати з краєзнавцями не лише нашої області, а й інших регіонів України, а також Польщі та Іспанії. Ми продовжили тісну плідну співпрацю з обласними музейними закладами та Обласним центром народної творчості.
- У соціальних мережах маєте власні сторінки?
- Аякже! У Фейсбуці створено музейні групи «Люби і знай свій рідний край» та «Краєзнавчий музей історії сіл Суботцівської сільської ради», що сприяють популяризації історико-культурних надбань нашого народу, відродженню українських культурних традицій та розвитку музейної справи. Там регулярно розміщуємо музейні дописи про воїнів АТО, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, воїнів-афганців, миротворців, майстрів декоративно-ужиткового мистецтва та художників. Так знайомимо нашу аудиторію з талановитими земляками, відкриваємо сторінки днів минулих і сучасну історії краю.
- Разом із головною зберігач кою музейних фондів Оленою Володимирівною Ковальською, ми увесь час намагаємося підвищувати професійний рівень: беремо участь в обласних семінарах та нарадах, Всеукраїнських науково-практичних конференціях, як от, до прикладу, «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України», що відбулася в Києві та «Історико-краєзнавча діяльність у закладах освіти» у місті Івано-Франківськ. Все це цікаво, пізнавально та корисно.
- А що скажете про поповнення музейних фондів, розширення та накопичення інформації про сучасні події?
- З початку цього року ми повністю оновили музейні експозиції, виходячи з територіальної приналежності. Тепер ми намагаємося більше розповідати про наших земляків, які проживали або проживають на території нашої громади. Для цього доводиться займатися впорядкуванням музейних предметів та збором інформації. Намагаємося віднайти дані про них та оформити відповідну музейну документацію. На предмети, що експонуються на виставках, самостійно виготовили етикетаж та підставки, що дають можливість відвідувачам дізнатися більше про той чи інший експонат.
- А загалом, скільки всього зараз зберігається у музеї, можете сказати?
- На сьогодні у Краєзнавчому музеї історії сіл Суботцівської сільської ради налічується 3450 предметів, з них 3048 - предмети основного фонду та 402 науково-допоміжного. На 2914 предметів основного фонду виготовлено уніфіковані паспорти, проводиться фотофіксація.
- Звичайно, культурно-просвітницьку роботу теж проводимо – від початку цього року музейними працівниками було підготовлено та висвітлено кілька десятків різнопрофільних матеріалів, опубліковано кілька статтей у газеті «Сільське життя», організовано з десяток виставок на різну тематику.
Довідково: Оксана Олександрівна Лутай закінчила Полтавський технікум з підготовки керівних кадрів (1992 рік), за спеціальністю «Правознавство», а також Миколаївську Філію Київського Національного Університету Культури і Мистецтв (2008 рік) за спеціальністю «Культурологія».
Має нагороди та почесні звання. Зокрема подяки та дипломи райради, райдержадміністрації та обласного художнього музею. У 2014-му році отримала Подяку за участь у третьому Центрально-Українському музейно-туристичному фестивалі, була нагороджена дипломом за друге місце в обласному конкурсі «Кращий музейний заклад області», у номінації «Інтерактивні форми роботи музеїв». У 2020-му отримала Диплом переможця обласної премії імені В. Ястребова. Того ж року відзначена із занесенням на районну Дошку Пошани «Трудова слава Знам’янського району».
Спілкувалася Ася Цуркан
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?