Які медіа Кіровоградщини у першому півріччі виявилися найбільш гендерночутливими?
Як змінилася гендерна чутливість медіа Кіровоградщини протягом першого півріччя цього року дізнавайтеся із результатів моніторингу, що його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич.
«Літо вносить свої корективи у кількість та якість матеріалів, та все ж можу відзначити, що медіа Кіровоградщини все частіше і більш усвідомлено використовують фемінітиви на позначення професій жінок та намагаються паритетно залучати до коментування подій представників та представниць обох гендерів», - розповідає Вікторія Талашкевич.
Свій внесок у кількість матеріалів, котрі коментують жінки, зробило призначення на посаду голови Кіровоградської обласної державної адміністрації жінки – Марії Чорної. Відповідно, в інформаційному просторі з’явилися новини та репортажі на політичну та економічну тематику, які коментує очільниця області. Також кілька видань у цьому місяці ретельно і зважено підійшли до використання фемінітивів і мають нульову позначку щодо вживання маскулінітивів на позначення жінок.
Говорячи про використання фемінітивів, то і друковані, і Інтернет-медіа застосовують їх все більш впевнено. Зокрема, у текстах вже є постійно присутніми та часто вживаними такі фемінітиви, як «речниця», «директорка», «посадовиця» та «фахівчинь», котрі всього рік тому, за свідченням журналістів, звучали «дивно та неприродно». Були у медіа Кіровоградської області протягом 7-13 червня і такі рідко вживані, але від того не менш приємні фемінітиви, як , «популяризаторка», «науковиця», «лісівниця», «продюсерка», «агрономка», «рієлторка» та «приватна нотаріуса».
«Я переконана, що це все трапляється внаслідок непоінформованості редакцій, у тому числі коректорів видань, про особливості формування фемінітивів. Не зважаючи на численні, доступні, безкоштовні онлайн курси, місцеві медіа продовжують плутатися, а в результаті мають спішний вигляд», - коментує Вікторія Талашкевич.
Іншою причиною плутатинини, коли в одній і тій же статті про одну і ту ж саму жінку пишуть «директор» і «директорка», або «фахівець» та «фахівчиня», є відсутність редакційних політик та політик гендерної рівності, на які могли б опираються редакції у своїй роботі. Тому й виходить так, що в одному реченні пані Галину Пастух називають «радницею», і тут же пишуть, що вона «працювала заступником голови обласної державної адміністрації». Або Надію Оперчук презентують як «головну лікарку», і тут же як «директора центру».
Нагадуємо і прес-службам, і редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана). Окремо слід відзначити зміну іменників за родами. Наприклад, радіоведуча – радіоведучий, кум – кума. Зміною кореня слова утворюються назви за родовою ознакою, наприклад: зять і невістка, дядько і тітка тощо. А от суфіксальний спосіб творення дозволяє використовувати різні формами для одного і того ж фемінітиву. Це можуть бути суфікси –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» - фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Переходячи до статистики залучення жінок в якості експерток, варто зазначити, що готуючи власні інформаційні та аналітичні матеріали, медіа Кіровоградщини все ще у більшості випадків обирають в якості експертів та спікерів саме чоловіків. Втім, серед друкованих видань газети «Кіровоградська правда» та «Народне слово» досягли 50% згадування про жінок в якості героїнь матеріалів, а сайт «Кіровоград24» навіть перевершив кількість залучених експерток (61%) над кількістю залучених експертів. Це теж певний дисбаланс щодо чоловіків, тому показник гендерної чутливості тут ми визначаємо дзеркально – вже не за кількістю жінок, а кількістю чоловіків. Тому вітаємо зусилля сайтів «З перших уст», «Центрально-українське бюро новин» та «Точка доступу» намагатися якомога більше залучати жінок-експерток (наразі їх кількість у вказаних медіа складає 46%, 48% та 48% відповідно). Натомість, є куди прагнути, редакціям друкованих медіа – тут рівень залучення жінок-експерток складає від 33% («Нова газета») максимум до 40% («21 канал»).
«Підсумовуючи сказане, хочу відзначити, що протягом останніх років, коли ведеться моніторинг медіа Кіровоградщини, спостерігається прогрес у використанні збалансованого гендерного підходу щодо підбору тем, запрошення експертів та експерток, висвітлення історій героїв та героїнь, використання фемінітивів. Але ще є велика робота попереду», - переконана Вікторія Талашкевич. На її думку, медіа, як важлива суспільна група, не просто фіксує події, але й закарбовує на шпальтах зміни у мові, які відображають поступ суспільства. Використання фемінітивів є яскравим тому прикладом. Серед трьох сотень сторінок нового українського правопису, запровадженого у 2019-му році, їм присвячено лише кілька рядків, одна цю новелу і досі пристрасно обговорюють.
Що стосується Інтернет-видань, то можемо провести порівняльний аналіз тільки для сайту «Точка доступу», який підлягав моніторингу і у 2019-му році, і поточного року. Тут індекс гендерної чутливості виріс на сім пунктів – із 50% до 57%. Кількість героїнь, про яких розповідає видання, залишилося незмінним (33%), а от кількість використання фемінітивів змінилося від позначки у 76% до 100%, що свідчить про впевнений і сталий ріст.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?