Він утік із рідного села, аби на його сім'ю не тикали пальцем через туберкульоз
Іван – батько п’ятьох дітей. Працював все життя фізично, з дружиною народили і виховали п’ятьох дітей. Та одного разу під час обстеження йому діагностували туберкульоз.
- У мене перед очима все попливло. У першу чергу через те, що я боявся передати хворобу своїм дітям. Мені стало за них страшно. Тож я почав лікуватися. Та пізніше я дізнався, що не передаю паличку Коха і можу пити протитуберкульозні препарати вдома, а також отримувати соціальний супровід. Коли я захворів, нашій сім’ї було дуже важко, адже я – єдиний годувальник, дружина зайнята дітьми і домашнім господарством, городом. Я влаштувався на роботу, почав знову по-троху приносити гроші у сім’ю, пропускав лікування. Я не думав тоді про наслідки для свого здоров’я, а більше опікувався своєю сім’єю, - пригадує свою історію Іван.
Проте такий вчинок лише нашкодив чоловіку. Якщо туберкульоз у нього був чутливим, то через не відповідальне лікування, коли пропускав пити ліки, туберкульоз став стійким.
Допомагали цій сім’ї соціальна працівниця проєкту «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині» Надія Бордунос та юрист організації Арсен Арутюнян.
- Я проникся історією цього чоловіка. Найперше – допоміг з оформленням групи інвалідності, попередньо зателефонувавши у МСЕК, щоб проконсультуватися, які документи необхідні. І вже за деякий час Іван отримував свою пенсію, - каже Арсен.
- Ми не змогли залишити цю історію без уваги. Я звернулася до партнерської організації «TBpeopieUkraine», яка допомогла чоловіку із сертифікатами на продукти харчування, а також компенсувала проїзд. Ми зі свого боку посприяли, щоб умови стали кращими. Паралельно було обстежено дітей і дружину, у яких не виявлено захворювання. Незабаром чергове обстеження, яке буде безкоштовне для їхньої сім’ї, - каже Надія Бордунос.
Втім, історія, яка мала завершитися позитивом, перетворилася на ще одне випробування. У селі, де мешкає сім'я, дізналися про хворобу Івана. І його хату почали всі обходити десятою дорогою.
- Ми не знали, як бути, але залишатися в рідному селі більше не могли. Тоді ми вирішили переїхати в іншу область, щоб почати своє життя з чистого листа, - каже Іван.
Іван лікує туберкульоз уже рік. Соціальний супровід йому продовжує надавати соціальна працівниця «100 відсотків життя. Кропивницький» Надія Бордунос. За допомогою соціально-психологічного супроводу з елементами відео-ДОТ вона консультує, підтримує та контролює прийом медичних препаратів.
- Я вірю, що мені залишилося ще трохи. І хвороба буде в минулому, - з ентузіазмом каже Іван.
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?