Чим глибша пісня, тим ясніш душа!
Кажуть, що
людину на землі тримає віра в Бога та любов до пісні, до музики. Віра робить
наше життя потрібним, дає йому сенс, аби ми знали, для чого приходимо у цей світ і
маємо пройти свій земний шлях. А пісня допомагає легше здолати цей шлях. Вона і
розвеселить, і вігоне бентежні почуття серця, і виллє тугу із душі, якщо засумує
вона, заболить, чи просто розтривожиться.
Ще з третього класу Микола Євгенович навчався грі на баяні, семикласником він вже грав у духовому оркестрі. Після закінчення школи відслужив строкову військову службу і вступив до Олександрійського училища культури, яке закінчив у грудні 1982 року, а в січні 1983 року був призначений на посаду директора Трепівського будинку культури.
- Зі мною навчався Валерій Овчарук, тож разом прийшли на роботу і працюємо до цього часу, - розповідає Микола Євгенович.
Валерій Анатолійович працює художнім керівником, займається вокалом. Любов до музики він передав сину Ігорю, який на даний час - керівник вокально-інструментального ансамблю. Тріо цих чоловіків постійно радують та зачаровують своїм співом.
Микола Лужанський має великий досвід роботи, володіє відмінними організаторськими здібностями, художнім смаком у співзвучності з природною музикальністю і тактом, що сприяє повному контакту з колективом. Він є незмінним керівником і засновником концертно-театралізованої бригади Трепівського сільського будинку культури, яка з 1994 носить звання «народної».
Вміло працює над підбором репертуару, звертаючись до невичерпного джерела народного фольклору. Ним у співпраці з колективом концертно-театралізованої бригади були створені програми «Козаки на весіллі», «Козаки по дорозі на Парнас», «Козаки на ярмарку» та інші, з якими колектив неодноразово виступав на районних та обласних святах, оглядах. Також брали участь у виставці народних досягнень, яка відбулася у місті Києві
У 2000 році зусиллями Миколи Євгеновича був створений молодіжний центр, в якому молодь села навчалася грати на музикальних інструментах. Також під його керівництвом у Трепівському сільському будинку культури працюють, жіночий, чоловічий, дитячий вокальні ансамблі, хореографічний колектив, дитячий духовий оркестр, створені клуби за інтересами «Моя сім’я»,«Кому за 30…». «Кому за 50…».
Крім громади села Трепівки, аматорські колективи дарують чудові концертні програми і жителям сіл: Зелений Гай, Топило, Доніно-Кам'янка, Копані, Ново-Трепівка. Репертуар художніх колективів сприяє відродженню та збереженню українських народних традицій та вихованню молодого покоління у дусі патріотизму, любові до рідної землі, рідного краю.
Микола Євгеновича з повагою ставиться до колег по роботі, користується авторитетом у колективі та односельців, надійний та відданий своїй справі.
За вагомий внесок у розвиток та збереження українського народного мистецтва, за активну, високу виконавську майстерність він неодноразово нагороджувався грамотами районної ради та районної державної адміністрації, обласного управління та районного відділу культури і туризму.
Чим глибша пісня, тим ясніш душа, а пісні у нього глибокі, які тривожать душу. Більш веселі пісні полюбляє виконувати його донька Тетяна, яка вміє запалити публіку. Вона свою трудову діяльність розпочала з керівника агітбригади Трепівського сільського будинку культури, а тепер працює у Суботцях.
- Таня виросла на сцені, згадує Микола Лужанський. - з трирічного віку виступає, навіть плакала, коли не брали. Донька Ірина працює завідувачем Трепівського дитячого дошкільного закладу «Веселка». Три роки як стала учасницею художньої самодіяльності, дуже гарно співає. Маю вже трьох онуків. Ростислав бере активну участь у театралізованих постановках, грає в духовому оркестрі. Онучка Оксана займається хореографією, а Ваня в цьому році піде до першого класу.
Тож музика і пісня супроводжують його родину все життя.
авторка - Катерина МАТКО
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?