Вхід

​Молодь, яка цікавиться журналістикою, завітала у музей

18.08.21 10:00
Новина

До редакції газети «Сільське життя» звернулися учениці школи №1 м.Знам’янка Ліза Решетиловська і Даша Маріна та учениця Петрівської школи Даша Славіна, які виявили бажання провести літо з користю і спробувати себе у ролі журналісток.

Стартовий журналістський прес-тур (це коли журналісти кудись їдуть - ред.) відбувся у село Мошорине. Активісти Мошоринської первинної ветеранської організації, на чолі з головою первинної ветеранської організації Людмилою Вікторівною Єрьоменко організували цікаву екскурсію у музеї села. Також розповіли, як живуть ветерани на заслуженому відпочинку та як організовують своє дозвілля. Вони не зважаючи на те, що в селі вдома досить багато роботи на городі і по господарству, знаходять час у упорядковують центр села. Створили клумби і доглядають за ними, висадили алею калини у парку, дерева в якому теж допомагали насаджувати.

Дівчат вразила активність ветеранів, енергія та бажання працювати на розвиток свого рідного села. І головне те, що вони працюють за власної ініціативи та на громадських засадах.

- Значну підтримку і допомогу отримуємо від старости Володимирівського старостинського округу Олексія Григоровича Кондратенка, - зазначила Людмила Вікторівна. – Ще будучи Мошоринським сільським головою він підтримував наші ініціативи та допомагав втілювати їх у життя.

У музеї функціонує вже дві кімнати, у планах – створення ще однієї.

У першій кімнаті історії села зібрано досить багато матеріалів про ГероївРадянського Союзу, про воїнів-Афганців, про учасників АТО, ліквідаторів наслідків аварії Чорнобильської катастрофи та про звичайних людей, які розбудовували село. Зібрано понад 30 папок, 10 альбомів, оформлено 14 стендів та зібрано багато світлин. Найдавніша світлина зроблена 1890 року. Оберегом кімнати є ікона пресвятої Богородиці, вишита майстринями села.

Друга кімната, яку назвали Світлицею, відтворила давню українську хату, де зібрані старовинні речі: мисник з посудом; ліжко на якому викладені подушки у вишитих наволочках; стіл де розміщені статуетки, серветки,; на підлозі домоткані ряднинки; в кутку піч, біля якої є й наряддя до неїрогачі, кочерги: обабіч стін стоять лавки яких розміщені речі побуту. Є дитяча люлька, давня старовинна валіза, схожа більше на сундук, з якою їздили на заробітки. Стіни прикрашають картини, ікони прикрашені вишитими рушниками, великий старовинний годинник, посуд та фотосвітлини. Багато зібрано і жіночого та чоловічого одягу. Це все речі, які виготовили жителі цього села, якими користувалися у давнину.

Майже кожна річ має свою історію. І про кожну цікаво розповіла Наталя Іванівна Кондратенко.

Приємно, коли люди вболівають за своє село, проявляють ініціативність та активність. Зберігають історію свого села, бережуть традиції та примножують досягнення своєї праці.

Кімната стала візитівкою села, її продовжують наповнювати експонатами. Більшість знаходять на горищах, де вони дочекалися свого часу, коли зможуть повідати те, що зберігали ще за дідів-прадідів.

Мошоринська світлиця просто вражає, вона по-справжньому дихає історією. Це дуже важливо, зберігати такі витвори народного мистецтва, показувати нашим дітям, аби вони не втрачали зв’язку з минулим.

Радимо відвідати музей села Мошорине, відчути таємничість минулого, яку зберігає кожна кімната.


текст - Катерина МАТКО

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар:

Епіцентр подій

Свіжі коментарі