У Суботцях пенсіонери читають газети: передплату здійснили місцеві господарники
Люди похилого віку потребують будь якого прояву уваги. Їм не вистачає
спілкування, приємних емоцій чи навіть цікавої інформації. Усе це розуміє і
переймається цими питання Валентина Петрівна Ребрик.
Саме вона, від імені Ветеранської ради села Суботці, звернулася до місцевих господарників з проханням передплатити періодичні видання для ветеранів. Про це вона розповіла під час інтерв’ю для «Суботці Інфо».
- Валентино Петрівно, як давно ви вирішили шукати шляхи для передплати преси?
- З 2015-го року, як стала головою ветеранської ради. Саме тоді я звернулася до всіх наших господарників, які працюють на території сільської ради з проханням – для ветеранів виписати періодичні видання. Спочатку виписували «Народне слово», «Ветеран України» і нашу районку «Сільське життя». Я зверталася на щебеневий завод, до керівника, але там мені відмовили. Сказали, що виписують своїм ветеранам власну профспілкову газету. А потім я звернулася до Руслана Федоровича Згривця, Володмира Степановича Цилюрик і Сергія Петровича Мельника. Вони відгукнулися на моє прохання. І так вже сьомий рік поспіль не відмовляють, дякую їм. Нині 73 екземпляри районної газети виписали.
- А чим взагалі займається Ветеранська організація в Суботцях?
- До того, як ми ще не були в громаді, до 2020-го року, вітали людей з ювілейними датами народження. Тих, кому 80, 85 років листівочкою, а тих, кому 90, 95 років – купували сувеніри, приходили вітати додому. Гроші нам виділяла сільська рада. А до Дня людей похилого віку, минулі роки, я зверталася до наших підприємців, орендарів – просила кошти і вони виділяли. Тоді для наших ветеранів купували солодкі пакунки. А цей рік я вже ні до кого не зверталася, то ми нікого вже й не вітали.
- Скільки осіб налічує ветеранська рада?
- Нас 7-8 осіб. Минулі роки ми майже не збиралися через пандемію.
- Валентино Петрівно, а як розповсюджується газета?
- Володимир Степанович Цилюрик з підприємства ПП «Ареал», дає мені кошти. Я йду на пошту, виписуємо квитанцію, складаємо список з поштарями і вони розносять. З Сергієм Петровичем Мельником з агропромислової компанії, що в Знам’янці, я вже сьомий рік спілкуюся телефоном. Я його навіть ніколи не бачила. Попередні роки писала йому листи з проханням виписати газетку. Дякую, він ніколи не відмовляє. Ми його підопічних людей знаємо, виписали видання для 14 осіб. Газетка вже дорогенька, щороку дорожчає. А з Русланом Федоровичем співпрацюємо через Ніну Андріївну, вона касир і бухгалтер на підприємці. З нею складаємо список ветеранів, вона йде на пошту і виписує газети. Цього року газету будуть отримувати 17 осіб.
- А що змінилося у роботі ветеранської ради після створення громади?
- Про теперішні зміни я нічого не знаю. Вже рік минув, як створено громаду. Приїжджав обласний очільник ветеранської ради, казав, що треба створити організацію у громаді. Але чи будуть вони тепер існувати по селах, не знаю, нічого не можу сказати.
- А чи треба, на вашу думку, ветеранські ради в селах?
- Думаю, треба. Люди чекають цієї уваги. Адже вони сидять вдома, вже нікуди не ходять. А так вони задоволені, будь який прояв уваги приносить їм щастя.
Записала Ася Цуркан
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?