​Доступно про НАТО: Як Альянс вивчають у школах

06.12.21 10:00

«Сила НАТО — у значному військовому, політичному та економічному потенціалі країн-учасниць. Потенційні супротивники остерігаються йти на відкриту конфронтацію з блоком економічно й технологічно найрозвиненіших країн світу, що мають переваги як у сфері військових технологій, так і в можливостях економічного впливу».

Це цитата не експерта-міжнародника, а вчителя географії опорного навчального закладу «Трепівська загальноосвітня школа» Суботцівської територіальної громади Олександра Морощука.

- Особливістю НАТО є непропорційно велика роль США як за потенціалом збройних сил, так і за витратами на потреби альянсу. Часто таку ситуацію трактують як ваду для Європи, - продовжує Олександр Сергійович. - Проте це надає можливість європейським країнам більше коштів витрачати на власний економічний і соціальний розвиток, тоді як США виступають гарантом військової безпеки. Чи не найбільшим досягненням НАТО вважається той факт, що за більш ніж півстоліття його існування між учасниками не сталося жодного військового конфлікту».

Євроатлантична інтеграція – це питання, що стало одним із найбільш актуальних і часто обговорюваних в українському суспільстві. Спочатку воно перейшло у ранг політичного, а кілька років тому стало навіть соціально-побутовим. У загальноосвітніх закладах цій темі приділяють велику увагу. Вчителі історії та географії доступно подають учням знання про євроатлантичну співпрацю, сучасне обличчя Європейського Союзу та НАТО, роль і місце України у міжнародній політиці та процесах євроатлантичної інтеграції.

Знайомство з цим починається з 9 класу.

- Загальний напрямок роботи орієнтований саме на інформування і підвищення рівня обізнаності учнів із питаннями євроатлантичної інтеграції, - розповідає вчителька географії опорного навчального закладу «Суботцівська загальноосвітня школа» Галина Іванівна Савлук.

- Вивчаючи тему «Роль НАТО у загальноєвропейській системі безпеки», діти знайомляться з організацією Північноатлантичного договору - НАТО, яку ще називають Північноатлантичним альянсом. Завжди активно проходять такі форми роботи як дискусія, конференція, «мозковий штурм» - «Що ми знаємо про НАТО», «Що таке НАТО для нас». Для підтримки постійного інтересу до теми, знайомимо учнів із цікавими фактами, що стосуються близьких для кожного сфер життя: зарплати, умови навчання та роботи, побут, комп’ютеризація. Учні залюбки шукають відповіді на проблемні запитання. Наприклад, чому кількість членів НАТО постійно зростає. Або: підтвердьте чи спростуйте думку, що НАТО — «армія цивілізованого світу».

Крім роботи, розповідає вчителька, на уроці ми також проводимо тематичні тижні. Школярі готують презентації та інформаційні ролики за темами: «Що нового у НАТО», «Україна і НАТО», «Розширення НАТО на країни Центрально-Східної Європи», «Соціально-економічний розвиток країн-членів ЄС» тощо.

– Галино Іванівно, чи дискутували з учнями про співпрацю України з НАТО?

- Звичайно, діти люблять дискусії, вони глибше вивчають тему, аналізують. З огляду на те, що раніше НАТО подавали виключно як військову силу, ми розкривали теми з боку того, що Північноатлантичний Альянс – це організація, яка функціонує опираючись на спільні цінності: демократія, захист прав людини, верховенство права у всіх сферах діяльності людини і держави. По суті, головними є цінності спільного життя, а воєнний інструментарій існує для захисту цього життя.

«НАТО – ЦЕ ЛЮДИ»

На таку цікаву тему дискутували учні 11 класу з вчителем географії Зоєю Володимирівною Компанієць в опорному навчальному закладі «Мошоринська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.

Учениця одинадцятого класу Каріна Крахмальна вразила знаннями про альянс. Розповіла, що нині членами НАТО є 30 держав, тоді як у 1949 році Альянс створили 12 країн-засновниць, а саме: Бельгія, Канада, Данія, Франція, Ісландія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Велика Британія і Сполучені Штати Америки. У подальшому членами НАТО стали Греція і Туреччина (рік вступу 1952), Німеччина (1955), Іспанія (1982), Чеська Республіка, Угорщина і Польща (1999), Болгарія, Естонія, Латвія, Литва, Румунія, Словаччина і Словенія (2004), Албанія і Хорватія (2009), Чорногорія (2017) та Північна Македонія (2020).

- Завданням НАТО є колективна безпека та оборона, - підкреслила Каріна.

Учень одинадцятого класу Мошоринської загальноосітньої школи Олександр Головатий вважає, що вступ до НАТО відкриє великі перспективи для України і назвав три переваги.

- Перша і найочевидніша перевага для членства в НАТО – це захист. І не лише від безпосереднього нападу, а й від інформаційних атак; спільні розвідувальні дані, запобігання конфліктам – це все теж входить у діяльність Альянсу.

Ще одна перевага членства в НАТО – технології. Країни-члени Альянсу не тільки можуть експортувати сучасну техніку, а й модернізувати її. Третьою перевагою вступу в НАТО є економіка. Наприклад, для Польщі, Угорщини та Чехії приплив іноземних інвестицій після повідомлення про вступ зріс у 3,5 рази.

Вчителька Зоя Володимирівна Компанієць зазначила, що старшокласники з особливою цікавістю вивчають питання євроатлантичної інтеграції. Їх цікавлять економіка і розвиток зарубіжних країн.

- Зближення і можливий вступ до НАТО нині є одним з пріоритетів зовнішньої політики нашої країни. Також стратегічною метою зовнішньої політики є вступ до ЄС, - каже педагог. - Як приклад: країни-сусіди України за досить короткий період змогли перебудувати економіку, підвищили рівень соціально-економічного розвитку, провели реформування державного управління.

Набув широкого розвитку туризм, завдяки покращенню рівня безпеки країни та покращенню доріг і зв’язку. Водночас зростання прямих інвестицій в економіку країни залежить не тільки від її вступу до НАТО, але від складнішого набору причин, з-поміж яких початок переговорів із ЄС, масштабна реструктуризація економіки тощо.

Гарним прикладом є те, що після приєднання країн Центрально-Східної Європи до НАТО розпочалося зростання їх економіки, соціальні стандарти населення цих країн підтягуються до стандартів давніх членів НАТО.

БЕЗПЕКА НАТО БУДУЄТЬСЯ НА ДІАЛОЗІ ТА СПІВПРАЦІ МІЖ СОБОЮ

Вчитель географії та історії опорного навчального закладу Трепівської загальноосвітньої школи Олександр Морошук розповів, що вивчення теми НАТО є невід’ємною частиною навчального процесу, і це питання на сьогодні є досить актуальним і навіть досить нагальним, коли йде російсько-українська війна.

- Безпека НАТО будується на діалозі і співпраці між собою та з нечленами НАТО, підтримці колективної безпеки, запобіганні конфліктам, контролі за кризовими ситуаціями, згортанні війни на початковій стадії її виникнення, збереженні територіальної цілісності всіх членів НАТО, солідарності та рівні безпеки.

Вступ до НАТО стає сигналом для закордонних інвесторів, що країна стабільна і їй можна довіряти, у її економіку можна вкладати свої кошти, країна є безпечною – адже вона знаходиться під парасолькою НАТО. Такий крок уже справив позитивний вплив на інвестиційний клімат у нових країнах-членах, - підкреслив Олександр Сергійович.

Одинадцятикласниця Юлія Савельєва на запитання, які країни можуть вступити до НАТО, зазначила: будь-яка європейська країна, що поділяє принципи, закладені у Вашингтонському договорі, та робить внесок у безпеку євроатлантичного регіону, може стати членом Альянсу.

– Але країни, що бажають набути членства в НАТО, мають також досягти відповідних політичних, економічних та військових стандартів, щоб довести свою здатність робити внесок у безпеку Альянсу та користуватися перевагами колективної безпеки, - доповнив відповідь учениці Олександр Морощук.

Набуття повноправного членства в НАТО та ЄС є стратегічним курсом державної політики, як зазначено в Конституції України. У червні 2020 року НАТО визнала Україну Партнером із розширеними можливостями. Для поглиблення відносин із НАТО Україна має впровадити необхідні реформи та стандарти Північноатлантичного Альянсу, проте вступ до НАТО мають підтримувати українці. Молодь цікавиться даними питаннями і у загальноосвітніх школах учні отримують знання пов’язані із діяльністю, функціями та цінностями НАТО.

авторка - Катерина МАТКО

Створення цієї статті фінансується в рамках проєкту «НАТО – це люди», що фінансується Урядом Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великої Британії («FCDO»).



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: