Вчитель фізики та математики - за фахом, митець - за покликанням
Талановитий художник і скульптор Микола Федорович Явтушенко проживає в селі Казарні. Народився 2 січня 1959 року у селі Спасо-Можарівці колишньої Трепівської сільської ради. Вчитель фізики та математики за фахом, митець за покликанням.
- Образотворчим мистецтвом захоплювався ще з дитинства. При школі працював гурток, де школярів навчав азам живопису та графіки художник Василь Ребедайло, він і помітив у мене талант. Бог дав талант, а Василь Іванович його розкрив та підправив, - говорить наш співрозмовник.
У творчому доробку Миколи Явтушенка налічується багато творів живопису. Улюбленими жанрами стали пейзажі і натюрморти, але пише і портрети, і жанрові картини. Створив понад 80 робіт малої пластики в кераміці – це персонажі слов’янської міфології. Серед них глиняні фігурки давніх богів Ярила, Перуна, Стрибога та багатьох інших міфічних персонажів: мавок, русалок, болотяника, луговика, моховика.
- Був час коли одночасно у Казарнянській школі викладав фізику та математику, а за сумісництвом ще й малювання. За програмою було ліплення з пластиліну, я запропонував дітям інший матеріал – глину, якої поблизу села було доволі, - розповідає Микола Федорович. Якось вирішив спробувати виготовити міфологічних персонажів за твором Лесі Українки «Лісова пісня», далі ще знайшов з підручника української літератури інші персонажі слов’янської міфології.
- Точні науки і творчість, якось не поєднується, чому вступили на фізико-математичний факультет?
- Мені також подобалася і фізика та математика, я любив свою роботу, і в школі пропрацював 25 років. Разом з сестрою Валентиною, з якою народилися в один день, ми вступили до Кіровоградського педагогічного інституту: я на фізмат, а вона на педагогічний факультет. Мама нас виховувала одна, бо тато рано помер, тож їй навчати нас в одному місті було легше.
Саме тоді на фасаді новозбудованого корпусу Кіровоградського педінституту викладали панно. Автору проекту Анатолію Пунгіну потрібні були помічники, я і став одним з них. Робота з досвідченим майстром стала для мене джерелом натхнення, новим поштовхом до більш активної творчої роботи.
По закінченню навчання за направленням розпочав роботу у Казарнянській школі і продовжував займатися живописом. Розумів, що мені це дуже подобається, тож вирішив удосконалювати свої знання. Заочно закінчив факультет живопису і графіки Московського університету мистецтв.
- Де ви презентували свої роботи?
- Мої роботи живопису та кераміки часто експонуються на районних, обласних та Всеукраїнських виставках. У цьому році брав участь та організовував виставки робіт на святкуваннях Дня народження сіл Суботцівської територіальної громади.
Раніше брав участь у Всеукраїнських виставках, які проходили у місті Києві. Персональна виставка «Казковий світ слов’янської міфології» була організована у меморіальному музеї О.Осьмьоркіна, обласному та районному краєзнавчих музеях. За участь у оглядах та виставках маю Дипломи, Грамоти, пам’ятні подарунки управління культури і туризму облдержадміністрації. Деякі роботи знаходяться у приватних колекціях нашої країни та закордоном.
- Миколо Федоровичу, чим запам’ятався рік і щоб побажали у наступному 2022 році.
- 2021 рік запам’ятався
тим, що ми тепер проживаємо у новому статусі Суботцівської територіальної
громади. Бажаю всім у Новому році здійснити, те що не встигли у 2021. Зичу міцного
всім здоров’я і ніколи не залишати свою мрію.
авторка - Катерина МАТКО
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?