Вхід

​Олена Ковальова: «Найвищою нагородою для мене є знання та досягнення учнів»

11.01.22 10:00
Новина

Учителька української мови опорного навчального закладу «Богданівська загальноосвітня школа ім. І.Г.Ткаченка» Олена Володимирівна Ковальова має 32 років педагогічного стажу. Вона вчителька-методист, лауреатка обласної премії імені В.О.Сухомлинського, Заслужена учителька України.

Успішна у своїй професії. Цього року її учні, шестикласник Олександр Ніколайченко та десятикласниця Дар’я Литвинчук, стали дипломантами ІV етапу Міжнародного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Олена Володимирівна видала посібник «Орфографія в картинках», який допоможе учням у підготовці до ЗНО з української мови.

Єдина вчителька на Знам’янщині, учень якої Анатолій Шестаков у 2016 році склав зовнішнє незалежне оцінювання з української мови на 200 балів. Випускник успішно закінчив бакалаврат Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка за спеціальністю «Арабська та французька мови». Зараз навчається на магістратурі в Катарі.

Донька Олени Володимирівни - Ольга Ковальова склала ЗНО на 198,5 балів. Теж закінчила той самий ВУЗ за спеціальністю «Журналістика» й працює на каналі СТБ в проєкті «Таємниці ДНК».

Олена Володимирівна розповіла, що народилася в селі Казарня, де й закінчила восьмирічну школу, потім - Трепівську десятирічку й вступила до Олександрійського педагогічного училища ім. В.О.Сухомлинського.

- Бути вчителькою мріяла з дитинства, - розповідає Олена Володимирівна. – Навчалася старанно, ішла на червоний диплом. Але один випадок все ж міг внести небажані корективи у подальше життя. Одногрупниця виходила заміж, і ми всією групою не прийшли на заняття, а поїхали до неї на весілля. Розглядаючи цей прецедент на засіданні педради, тодішній директор педучилища Г.О.Дубівка сказав, що оцінки в дипломі матиму ті, які отримала, але про направлення, яке дозволяв мати червоний диплом, не може бути й мови. Дебати на педагогічній раді тривали довго. І класний керівник Г.І.Столяр намагалася переконати Георгія Олексійовича, і викладач історії, але він був непохитний у своєму рішенні (мовляв, знала, на що йшла). І тільки після того, як педрада занінчилася, тет-а-тет умовила все-таки директора «пом’якшити свій вирок» учитель української мови та літератури.

Мабуть, тоді й вирішила остаточно: бути мені вчителем рідної мови та літератури. А ще любов до слова прищепила нам класний керівник Поліна ОлексіївнаНазаренко, на жаль, нині покійна. Вона багато мене навчила, настановами та знаннями свого Вчителя користуюся й до цих пір.

Багато чого відбулося з того часу, та одне можу стверджувати: у виборі професії не помилилася. Дуже люблю свою роботу, а найвищою винагородою для мене є знання та досягнення учнів. Пишаюся, коли бачу в них своє продовження, коли вступають до вузів, здобувають професії і мають фінансово стабільний життєвий шлях, бо це сьогодні дуже важливо.

Напередодні Нового року бажаю всім міцного здоров’я в цей нелегкий час карантинних обмежень. Так хочеться, щоб у всіх нас вистачило часу, сил та ресурсів для здійснення задуманого та реалізації нових цікавих проєктів.


авторка - Катерина МАТКО

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар:

Епіцентр подій

Свіжі коментарі