Анна Шевченко: «Туберкульоз - це не простуда, яку можна вилікувати за тиждень»
 (COPY) Facebook-публікація 940x788 пікс.jpeg)
«Я не хочу приймати ліки від туберкульозу. Все одно не одужаю!», «Я не витримую цього довгого лікування. Це остання таблетка. Далі не питиму – нехай буде, як буде», - такі і ще десятки інших відмовок чує соціальна працівниця БО «100 відсотків життя. Кропивницький» Анна Шевченко від хворих на туберкульоз, здійснюючи соціальний супровід.
- Так, дійсно, туберкульоз це не простуда, яку можна вилікувати за тиждень. Це інфекційне бактеріальне захворювання, яке викликає мікобактерія туберкульозу, яка називається паличкою Коха. Тому потрібен час, терпіння і бажання у лікуванні. Шлях не простий, але він того вартий, щоб жити далі, - каже Анна Шевченко, додаючи: - Проте слова-мотиватори діють не одразу. Наприклад, якщо це асоціальні клієнти, вони полюбляють випити алкоголь або наркозалежні, з ними треба «няньчитися» у буквальному сенсі цього слова.
І хоча Анна лише два роки надає соціальний супровід хворим на туберкульоз, все ж таки за цей час врятувала багатьох людей.
- Перші клієнти для мене були найважчі, адже я тільки починала працювати у цій сфері. Наприклад, був у мене під супроводом 37-річний Сергій, в якого туберкульоз головного мозку. Він справно пив ліки, здавав аналізи. Треба було зробити МРТ для того, щоб подивитися, як іде лікування. Однак це дороговартісна процедура, на яку не було коштів у чоловіка. Я дуже хотіла йому допомогти. Звернулася до партнерської організації Tbpeople, де раніше надавали таку допомогу, а потім змінилися умови. На щастя, мене тут почули і профінансували цю послугу. Сергій дуже вдячний, що потрапив під соціальний супровід, адже допомога для нього була велика. Він одужав. Є також протилежна історія, коли клієнт любив пити і прийом протитуберкульозних препаратів давався йому дуже тяжко. Йому краще було випити алкоголь, ніж таблетки. Пізніше, я дізналася, що він ліки запивав алкоголем. Багато зусиль довелося витратити, щоб вмовити його пройти лікування до кінця. Адже якщо лікування не завершити, туберкульоз може повернутися і людина перейде в паліатив. Та цей чоловік мене почув і пройшов лікування вдало. Таких історій багато, адже деяких людей доводиться ледь не вмовляти випити ліки, - каже Анна.
Наразі соціальна працівниця допомагає тридцятьом людям, яких супроводжує у проєкті «100 відсотків життя та якісних послуг на Кіровоградщині», що підтримано Глобальним фондом. Найстаршому клієнту 73 роки. У нього є супутні захворювання. Лікування йде важко. Його підтримка – це дружина, яка завжди поряд. Найменшому клієнту 14 років, а через кілька місяців хворобу діагностували і його мамі. В обох були виражені симптоми – кашель, пітливість, температура, втома.
- Паличка Коха в організмі може знаходитися від трьох місяців до трьох років. Тому контактним особам кожні пів року треба проводити обстеження. Якщо імунна система дала збій чи був нервовий зрив, паличка Коха знаходить слабке місце.
Працювати у соціальній сфері нелегко. Соціальна працівниця зізнається, що і сама спочатку боялася захворіти, та мудрі поради однієї лікарки із тубдиспансеру назавжди розвіяли її побоювання. Каже: головне вживати корисну і якісну їжу.
Загалом у благодійній організації «100 відсотків життя. Кропивницький» Анна Шевченко працює з 2019 року, здійснюючи соціальний супровід людей з ВІЛ. Каже, що потрапити в цю організацію для неї була мрія. І коли вона надіслала своє резюме і отримала дзвінок від голови правління Юлії Чабанюк, що її кандидатуру підтримали, каже, що її радості тоді не було меж. Перед цим жінка вже мала досвід у соціальній сфері в благодійних організаціях і державних. А загалом одного разу після завершення навчання на історичному факультеті педуніверситету, вона потрапила у соціальну сферу випадково, залишившись на 20 років. Таки випадковості не випадкові, особливо, коли мова йде про милосердну місію – рятувати життя людей.
авторка - Вікторія
Семененко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?