Алла Татарченко: «Головне потрібно любити те, що ти робиш»
«Найкраща класна керівниця, завжди цікавиться нашим життям, проблемами,
знаходить підхід до кожного учня, допомагає та підтримує всі наші ідеї та
починання. Кожен її урок цікавий та легко засвоюється», - такі гарні слова про
вчительку української мови та літератури Аллу Іванівну Татарченко сказала
учениця 11 класу Трепівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Юлія
Фоменко. Її теплий відгук доповнили гарними словами й інші учні.
Приємно, коли діти люблять і поважають своїх вчителів, наполегливо здобувають
знання і мріють у майбутньому освоїти професію до душі, бути корисними людям.
Алла Іванівна Татарченко працює вчителем української мови і літератури, та зарубіжної літератури у Трепівській школі, бібліотекарем сільської та шкільної бібліотек. А ще на громадських засадах здійснює екскурсії до Трепівського музею під назвою «Казка тепла і доброти». Її чудові розповіді про історію села, про відомих і талановитих жителів можна слухати годинами. Бо вона любить своє рідне село, досконало вивчила його історію, поважає односельців.
Хоч і народилася Алла Іванівна у Кропивницькому, там закінчила школу і будівельний технікум, але всі канікули і вільні дні проводила у Трепівці, у дідуся і бабусі. Зваблювала її Трепівка своєю мальовничою природою і щирими людьми.
Планувала, чи ні, облаштувати своє життя у Трепівці – не пам’ятає. То були безтурботні роки молодості. Одного разу з подружками поїхала на дискотеку до сусіднього села Казарні і там познайомилася з Сергієм. Серце підказало – це твоя доля. У 1993 році одружилися і проживали у Казарні. Алла працювала у колгоспі «Мрія» секретарем та займалася кадровою роботою. Але колгосп збанкрутів і молода сім’я маючи вже маленького сина Дмитра переїхали до Трепівки. Там займалися особистісним селянським господарством. У 2002 році Аллу запросили на роботу до сільської бібліотеки.
- На той період завідуючою бібліотеки працювала Наталія Леонідівна Сторчак, - згадує Алла Іванівна. – Вона мене багато чого навчила щодо ведення бібліотечної справи. Робота мені дуже подобалася. А коли вона пішла на заслужений відпочинок, то з березня 2004 року мене призначили завідуючою. Разом з бібліотекарем Ніною Іванівною Самсоненко ми спрямовували свої знання на індивідуальну роботу з читачами та висвітлення проблем сьогодення. Всі масові заходи координували з Трепівською школою та будинком культури, з сільською радою та дитячим садочком. Проводили постійний обхід читачів–інвалідів та людей похилого віку.
У бібліотеці працював клуб за інтересами «Любисток», проводилася тісна співпраця з місцевим фотографом–аматором Іваном Гнатовичем Білоусом. У бібліотеці діяв фото–куточок «Трепівська казка», а також проводилися масові заходи, присвячені важливим життєвим подіям та пам’ятним датам. Працювали у задоволення, брали участь у всіх районних та обласних заходах, з молоддю проводили вікторини, години спілкування.
Також при сільській раді проводила церемонії одруження.
Більше тридцяти щасливих пар одружила.
Пізніше мене запросили до школи вести групу продовженого дня. Подобалося працювати з учнями. Про свої роздуми освоїти професію вчителя поділилася на роботі. І Людмила Володимирівна Дронік, яка на той час працювала у районному відділі культури, порадила не роздумувати, а діяти. Завдяки їй тепер маю професію вчителя. У 2008 році склала ЗНО і вступила до педінституту. Роки навчання пролетіли швидко і в задоволення. Вчителька української мови та літератури Трепівської школи Галина Андріївна Хитра пішла на заслужений відпочинок і передала педагогічну естафету мені.
І ось уже чотири роки працюю вчителем, у цьому році у мене випускний клас. Одинадцять учнів в одинадцятому класі, 5 юнаків і 6 дівчат. Вже обговорюємо як організовуватимемо випускний вечір, але націлюю дітей, щоб основні зусилля спрямовували на навчання. Вдало складені іспити – це путівник до освоєння майбутньої професії. Всі учні наполегливі, щирі, добрі і талановиті. Гарно навчаються, всі різні, але дружні і доповнюють одне одного.
Захоплюється Алла Іванівна і вишивкою. Навчила її цьому мистецтву Галина Панасівна Лагно, почесна жителька села Трепівки. Її вишиті бісером рушники, ікони, картини захоплюють подих. Володіє вона і технікою вишивки хрестиком.
На питання коли все встигає, відповіла з посмішкою: «головне потрібно любити те, що ти робиш, тоді і натхнення, і гарний настрій буде завжди у поміч».
- А ще головне для мене – це підтримка рідних. Чоловік Сергій Володимирович завжди мене підтримує у всіх моїх починаннях і справах. Син Дмитро мотивував своїми успіхами та досягненнями. Закінчив школу з червоним дипломом, вдало склав іспити до ВИШу і на даний час працює у Кропивницькій міській раді.
Завжди прислухаюсь до мудрих порад колег та односельців. Люблю життя і воно дарує мені яскраві моменти.
Авторка - Катерина МАТКО
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?