Рік повномасштабного вторгнення: що змінилося у гендерній політиці медіа Кіровоградщини?
Трохи дивно згадувати минулорічний моніторинг гіперлокальних медіа, перший етап якого відбувався за тиждень до початку повномасштабної війни. Тоді головними темами були пандемія коронавірусу та день Святого Валентина. Та з радістю можемо сказати, що ми продовжуємо наше спостереженняза медіа на Кіровоградщині і в 2023 році. Його веде координаторка громадської організації «Прес-клуб реформ» Вікторія Талашкевич. На жаль, головною темою все ще є війна.
В поле зору першого етапу моніторингу, що проходив з 13 по 19 лютого цього року, увійшли 5 друкованих ЗМІ та 5 сайтів. Цього разу увагу ми приділили обласним виданням. До першої групи потрапили друковані видання: «21-й канал», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Наша газета», «Україна-центр» (усі виходять у м. Кропивницький). Другу групу склали такі кропивницькі новинні Інтернет-ресурси: «Гречка», «З перших вуст», «Кіровоград 24», «Точка доступу», «Центральноукраїнське бюро новин» («ЦБН»).
За словами експертки, якщо районні ЗМІ в своїй більшості і до цього виконували норми закону, розміщуючи публікації виключно українською, то місцеві могли собі дозволити публікації російською і максимум двомовну версію. Та через війну російська мова на шпальтах газет та сторінках стала дурним тоном.
«І що цікаво, при спілкуванні з головними редакторами та редакторками я ні від кого не чула скарг на скорочення аудиторії через нерозуміння україномовних матеріалів. Навіть статистика відвідувань сайтів доводить це», - ділиться інсайдом Вікторія Талашкевич.
Зазначимо, що гендерний моніторинг відбувається у рамках національного дослідження, котре втілює Волинський прес-клуб за проектом «Гендерночутливий простір сучасної журналістики» у партнерстві з Гендерним центром та Незалежною громадською мережею прес-клубів України.
Експертка зауважує, що більша частина публікацій тим чи іншим пов’язана із війною. Публікуються інтерв’ю з військовими, розповіді волонтерів, котрі їм допомагають, репортажі про мистецькі волонтерські акції, висвітлюється робота місцевої влади щодо вирішення як питань безпеки громадян, так і нагальних питань життєдіяльності області. Це пов’язано з тим, що коронавірус був десь далеко, за міцними стінами лікарень та квартир важкохворих. Війну ж важко не помічати, особливо в прохолодній і темній квартирі через чергове відключення світла внаслідок ракетних обстрілів. Про це не дає забути і регулярна сирена повітряної тривоги.
Сховищем «тіньового сексизму» залишаються надіслані до редакцій матеріали. В тому ж «Народному слові» опублікований спогад про вчителя («Я без рідного села не можу й хвилини побути»). Начебто нейтральна публікація. Опис життя та досягнень видатної особи. Та можна зрозуміти, що жінки тут згадуються на якихось другорядних ролях. Тільки видають пару захоплених коментарів щодо головного героя. В подальшому їх не згадують. Сам герой спогадів спілкується винятково з чоловіками. Навіть дружина просто зазначена як така, що вона є. Зважаючи на те, що це стиль автора, за виданням залишається право брати або не брати до публікації такі матеріали.
В одному випадку видання «Точка доступу» дозволила собі використати сексистське висловлювання, однак це було зроблено задля досягнення позитивного ефекту. У матеріалі «Лікарка, професорка, державниця: Чомуфемінітиви – це не примха, а мовна норма», говорячи про розвиток української мови, автори згадують слова німецького спеціаліста XIX ст.: "малороссы позволяют говорить женщинам!"Цей вислів, з одного боку, демонструє, що жінки не можуть самостійно приймати рішення, однак з іншого показує, що українки мають голос – тобто вони присутні, видимі на інформаційному та мовному рівнях. Водночас саме ця публікація вивела «Точку доступу» в лідери за вживаними фемінітивами.
&ft13 Тож, перейдемо до вживання фемінітивів. Найнижчий відсоток їх використання у «Кіровоградський правді». Ми зустріли тільки одне їх вживання – «поетеса». Проте у виданні не було й жодного маскулінітиву. Пов’язано це з особливістю даного номеру. Хоча кількість проаналізованих матеріалів була на середньому рівні, проте більшість із них, на жаль, складали некрологи та офіційна інформація про набір до штурмових батальйонів. Відповідно, було не до творчості.
Лідером з використання маскулінітивів стала газета «Україна-центр». «Прем’єр-міністр Голда Меїр», «керівник (яка зуміла об’єднати)», «режисер Тетяна Бессмольна» та ін. (загалом 7 випадків). І якщо прем’єр-міністра ще можна було б пропустити, то у випадках із «вчителем Ольгою», «директором фестивалю Станіславою», «керівником (яка зуміла об’єднати»)» мотиви вибору саме таких форм незрозумілі. Зараз ігнорування таких фемінітивів вже ріже око. І через вживання в одному матеріалі як фемінітивів, так і маскулінітивів припускаємо, що така політика ще не стала звичною для редакції. Втім, це звична практика цього видання, яке ніколи не вирізнялося ані використанням фемінітивів, ані запрошення до мікрофону помітної кількості жінок як експерток, ані розповідями про жінок-героїнь репортажів. Віримо, що цей показник покращиться, якщо видання прийме відповідну редакційну політику. Адже якась робота над використанням фемінтивів у цій газеті вже ведеться. Мали змогу знайти на шпальтах «головну лікарку», «художницю», «волонтерку» і, навіть «місткиню». Такий результат не може не тішити.
Газета «21-й канал» - найоб’ємніша із усіх розглянутих друкованих видань. Тільки під моніторинг попали 49 матеріалів. Це 50% від кількості матеріалів сайту за той самий період. У конкурентів ця кількість становить 11-13публікацій. Втім, це той випадок, коли кількість не стала якістю. За показниками використання фемінітивів видання посіло середину рейтингу. Всього їх сім проти трьох маскулінітивів. Всі вони звичні: «начальниця», «очільниця», «переселенка», «речниця» тощо. Це свідчить про те, що вживання фемінітивів стало нормою для газети, але ще є куди рости. Епізодичне використання маскулінітиву, коли двох жінок називають «тренерами» виглядає як редакційний недогляд.
Показники лідерів «Народного слова» та «Нової газети» вийшли дуже схожими. Кожне видання має однакову кількість сторінок проте друга віддає одну з них під телепрограму. (із початком війни багато видань скоротило свій об’єм і відмовилась від телепрограми через її одноманітність, коли більша частина ефіру зайнята «єдиним марафоном. – прим. Вікторія Талашкевич). Але «Народне слово» надає перевагу більш об’ємним матеріалам.
Перше місце за кількістю фемінітивів дісталося «Народному слову». Перемогу принесли:
- кількісний показник 13 фемінітивів проти одного маскулінітиву («психолог Ольга»);
- використання словосполучення «захисники і захисниці» (про що згадували вище);
- використання «складних» фемінітивів, таких як «правниця» та «четвертокурсниця» (дехто просто написав би «студентка» чи «студент).
Тому місце лідера цілком заслужене і є результатом дотримання редакційної політики.
В інтернет-виданнях ситуація склалася наступним чином. Кількість публікацій коливалася від 63 (видання «З перших вуст») до 117 (видання «Кіровоград 24»). Інші три сайти показали майже однакову кількість: 81, 82 і 84 публікації.
«Я розумію, що за можливістю та вимогою до редакцій видавати велику кількість матеріалів стоїть проблема пошуку цієї інформації. Тому журналісти звертаються до особистих сторінок посадових осіб та прес-релізів пре-служб різноманітних установ. А подібні джерела доволі часто нехтують фемінітивами. Тому приємно бачити, що всі видання показали велику кількість вживаних фемінітивів. Це говорить про те, що автори, авторки, редактори та редакторки приділяють увагу коригуванню першоджерел», - зауважила Вікторія Талашкевич.
На сайті «Центральноукраїнське бюро новин» не було вжито жодного маскулінітиву, що свідчить про гарно виконану роботу. Майже всі ресурси (окрім сайту «Точка доступу») опублікували новину, що на начальницю відділу чоловік і жінка написали дві петиції. Всі видання, окрім «ЦБН» залишили назви петицій без змін. В них було вказано «начальник відділу Лариса Костенко». Тут не тільки відкоригували назви, а й окремо розділили авторів словами «автор» і «авторка». Чудова робота!
Єдине зауваження, що у випадку згадування участі у заході фотографа та стиліста через ігнорування фемінітивів без вживання імен, незрозуміла стать героїв.
&ft15 Трохи більша кількість випадків вживання на сайті «З перших вуст» – 31. Також там вживається майже найбільша кількість маскулінітивів – 5. Дотепно, що в одному із матеріалів до однієї особи вживається як фемінітив «медикиня», так і маскулінітив «медик». В цю пастку потрапили всі сайти, окрім «ЦБН».
36 фемінітивів та 8 маскулінітивів (найбільша кількість) знайшли в матеріалах інтернет-видання «Кіровоград 24». Воно ж є лідером за кількістю публікацій. Тут два цікавих приклади вживання маскулінітивів.
Перший випадок – фраза «головний суддя Анастасія». Тут достатньо було б написати «головнА суддя Анастасія», адже слово «суддя», як і «голова» (про посаду) - спільного роду (і чоловічого, і жіночого). Це також зробило текст більш живим.
Другий випадок – вживання вислову «директор бібліотеки Валентина Животовська», який повторюється в двох матеріалах поспіль. Після цього експертка згадується в інших публікаціях вже як «директорка». Це один із двох сайтів, де є тематичний матеріал, а саме анонс розмовного клубу, присвяченого в тому числі і фемінітивам.
Помилки із висловом «головний суддя» припустився сайт «Гречка». Проте він на другому місті за кількістю фемінітивів – 41 при трьох маскулунітивах (на 84 публікації). Власне, останній показник можна було звести до нуля, якщо б поправили назви петицій (як «ЦБН») та використали словосполучення «головна суддя».
Лідером цього дослідження стало інтернет-видання «Точка доступу». У 81-й публікації фемінітиви зустрічаються 49 разів з 3 маскулінітивами. Один із трьох маскулінітивів використаний навмисно у публікації, що принесла перемогу виданню у моніторингу. Це одна з двох тематичних статей, яка присвячена використанню фемінітивів (перша – анонс мовного лекторію). В ній можна зустріти не тільки українськи фемінітиви, а й російські.
Нагадуємо редакціям, що фемінітиви в українській мові формуються легко і природно, та ще й у кілька зручних способів. Зокрема, несуфіксальний і суфіксальний. Несуфіксальний спосіб виражається у зміні закінчення слова. Переважно це стосується імен, але не тільки (Олесь – Олеся, Богдан – Богдана, зв’язковий – зв’язкова, станичний – станична, черговий – чергова). А от суфіксальний спосіб творення дозволяє утворювати слова жіночого роду за допомогою суфіксів –к–, –иц–, –ес–, –ин–. І тоді з маскулінітивів «капітан», «рецензент» та «оратор» можна утворити фемінітиви «капітанка», «рецензентка» та «ораторка». А із маскулінітивів «начальник» та «завідувач» – фемінітиви «начальниця» та «завідуюча».
Ознайомитися із результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.Сьогодні відбувся благодійний захід "Жіноче свято ВЕСНИ"
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?