​Чоловік завжди казав мені: “Ти сильна, ти справишся”

08.03.24 15:31

В умовах повномасштабного вторгнення в очах української жінки сьогодні - біль, розпач, втрата й водночас неймовірна сила. Поряд з тотальним горем навколо українські жінки здатні жити, відчувати, творити, будувати, відновлювати, допомагати, волонтерити, займатись бізнесом, опікуватись, відстоювати себе й інших. До «Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир» хочемо вшанувати ЖІНОК нашої громади, які втратили найцінніше – своїх рідних і близьких на війні. Війні за право бути вільним, незалежним, проживати в мирі й безпеці. Подивіться в їх очі, почитайте їх історії, спробуйте осягнути масштаб їх болю та горя, і вкотре зрозумійте ціну нашого життя!...

Олександра Біловус проживає у Богданівці Суботцівської громади. Має двох донечок. Чоловіка Андрія втратила на війні. Вона розповіла про своє життя та про те, як вдалося подолати страшну втрату коханого чоловіка.

Олександра Сергіївна Біловус народилася 14 березня 1984 року в Автономній республіці Крим. У 1990 році сім’я переїхала у Єградківку. Вона старанно навчалася, любила співати.

“У нашій родині були дружні та довірливі стосунки. У мене є двоє братів. Тож мої активності були поряд із ними. Я вправно залазила на дерева, грала з хлопцями у футбол. Мама навчила мене гарно в’язати. Коли дивилася, як вона вправно вив’язала всілякі потрібні речі для нас, і сама уподобала цей вид рукоділля”, - розповіла про своє дитинство Олександра.

Коли закінчила школу, Олександра пішла працювати у торгівлю. З майбутнім чоловіком Андрієм Біловусом познайомилася у компанії своїх друзів. Він приїздив з хлопцями до мого старшого брата. Тихий та врівноважений, добрий та мужній він одразу сподобався Олександрі. Зустрічалися вони 2,5 роки, а потім одружилися. Спочатку молода сім’я жила у Єградківці, потім у 2007 році переїхали у Богданівку.

“У нас з чоловіком народилися дві чудові доньки. Старшій - 20 років, молодшій - 13. Ми все робили разом: вправлялися по господарству, ремонтували та добудовували в обійсті все самотужки. Відпочивали також разом, у нас були дружні та довірливі стосунки.

Я маю інвалідність 3 групи ще з дитинства. Тому коли з'явились діти, я вже не працювала, займалась сімейними клопотами, доглядала за бабусею Андрія, опікувалася дітьми”, – поділилася пані Олександра спогадами.

з 21 січня 2015 року чоловік Олександри пішов воювати у зону АТО. Потрапив у 57 бригаду і знаходився там до 2018 року. Потім контракт закінчився і він його продовжив ще на півроку, служив у 28 бригаді. У 2019 році Андрій повернувся у свою 57 бригаду 17 батальйон і продовжив військову службу. Почалася повномасштабна війна.

“Без Андрія мені було важко і фізично, і морально, бо він приїздив у короткі відпустки на 3-4 доби і знову їхав. Пам'ятаю, що у 2017 році він отримав перелом і побув місяць вдома. Яка це була для нас радість, що він вдома разом із сім’єю…” - згадує Олександра.

2 вересня 2022 року Андрій Біловус загинув під час виконання бойового завдання. Має багато нагород з АТО та повномасштабної війни. Також нагороджений Орденом за хоробрість.

“Це була страшна втрата для мене. Але я справилася зі своїм болем завдяки батькам та моїм донькам. Молодша донечка весь час біля мене, завдяки їм я не втратила здоровий глузд.

Чоловік завжди казав мені: “Ти сильна, ти справишся…” Я його просила вже не йти. У березні повинен був закінчитися контракт. 5 лютого я їздила до нього, просила, щоб він повертався додому, але він сказав: ”Я потрібен побратимам, якщо я не піду, тоді русня прийде сюди до нас ”.

Він був справжнім чоловіком, який загинув, захищаючи свою сім’ю та країну. Він назавжди у моєму серці, мій коханий воїн, мій Герой…” – розповіла пані Олександра.

“Бажаю всім українським родинам діждатися своїх близьких та рідних живими та здоровими з переможною ходою”, – говорить Олександра Біловус.

текст - Олена ТРИГУБЕНКО, фото - Юлія Беркут

Матеріали підготовлено на замовлення ГО «Креативний простір Суботцівської громади «Інсайд» в ході реалізації локального проєкту «Молодь Суботцівської територіальної громади – амбасадори миру та безпеки» та в межах Проєкт "Зміцнення потенціалу молодіжних та жіночих ОГС у розбудові та підтримці миру" реалізується у співпраці зі структурою ООН Жінки в Україні та за підтримки Уряду Норвегії.



Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар: