Чорний ліс

Категорії: Визначні пам’ятки

Чорний ліс – великий лісовий масив, розташований на території Знам’янського та Олександрівського районів Кіровоградської області на плато в межиріччі Інгула та Інгульця. Цей величний могутній ліс славиться своєю первозданною красою, стародавньою історією, унікальною флорою та фауною.

Чорний ліс – один з найстаріших лісових масивів України, свідок багатьох історичних подій. Так, у часи татарських набігів на Київщину та Поділля повз нього проходив Чорний шлях, яким пересувалися нападники, у самому ж лісі вони робили засідки і зосереджували свої загони перед набігами.

Це один із туристичних маршрутів та туристичний магніт Суботцівської сільської ради - гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення, найпівденніше в Україні сфагнове болото.

Болото «Чорний ліс» - озеро Берестувате
48°46′27″ пн. ш. 32°32′39″ сх. д.
Площа: 2 га

Заснований: 1975 р.

Природоохоронний статус надано з метою збереження озера за назвою Берестувате (Чорне) та прилеглих до нього заболочених ділянок. Охороняється найпівденніше в Україні сфагнове болото на межі лісостепової та степової зон. На території болота зосереджені сфагнові мохи, хвощі, папороті та інша вологолюбна рослинність, в тому числі: грушанка круглолиста, пухівка, щитник гребенястий та деякі орхідні. Більшість поверхні озера покрита лататтям. В озері водяться карасі.

У XVIII столітті Чорний ліс давав притулок українським селянам, які тікали сюди від гноблення і входив до володінь Війська Запорозького Низового, а пізніше до Нової Сербії. Тут, у густих лісових нетрях, формувалися загони гайдамаків-бунтарів проти феодального шляхетського гніту, яким присвятив свої знамениту поему Тарас Григорович Шевченко. Цей ліс любив і уславлений герой Вітчизняної війни 1812 року Микола Миколайович Раєвський, який мав маєток на його території.

У 1919 – 1922 роках на його території існувала так звана Республіка Чорного Лісу, центром якої було село Цвітне Олександрівського району. До 1921 року нею керували отамани Пилип Хмара та Микола Кібець-Бондаренко. А в роки Великої Вітчизняної війни тут пролягали таємні партизанські стежки. Народні месники нещадно громили німецькі тили і штаби, розташовані у Знам'янці, обстрілювали ворожі обози і ешелони, здійснювали сміливі диверсії на залізній колії.

Чорноліська культура: У 1949 році на території Чорного лісу відомим археологом, професором Олексієм Івановичем Тереножкіним було зроблено важливе археологічне відкриття – знайдено рештки невідомої раніше культури раннього залізного віку, датованої VIII – VII століттям до н.е. Укріплення-городище, огороджене трьома рядами валів і ровів, діаметром 1,5 км, було розташоване неподалік залізничної станції Чорноліська. За назвою місця, в якому було зроблено це важливе відкриття, культуру назвали «Чорноліською».

Ця самобутня культура суттєво відрізняється від культури населення степу доскіфського і скіфського періодів. Її представники були сучасниками кіммерійців, а їх основним заняттям було примітивне землеробство та скотарство. Про осілий спосіб їх життя свідчать відбитки соломи та зерна злакових у глиняній обмазці їх будинків, зведених на основі дерев’яних каркасів, а також кам'яні зернотерки, численний керамічний посуд та інші знайдені предмети вжитку.

З появою скіфів на нашій землі, населення Чорноліської культури не зникло, а перейшло під протекцію кочівників, про що свідчить наявність поблизу Чорноліського городища скіфського могильника з більше як двома сотнями курганів. Результати обстеження ґрунту Чорноліського городища показали, що лісами ця місцина заросла приблизно у V ст. н.е., а у доскіфський час на його місці був степ.

Флора Чорного лісу: 90% площі лісу займає дуб. Найціннішими серед них є плюсові дерева дубу черешчатого. Ці дерева мають дуже цінну деревину – міцну, з гарним малюнком і забарвленням, стійку проти гниття. Їх висота може сягати більше тридцяти метрів!

До речі, на території парку Знам'янки, що на околиці Чорного лісу, є дуби, оголошені пам'ятками природи і взяті під охорону. Їх вік понад 300-400 років.

Знаходиться на теренах Чорного Лісу і 12 видів рослин, які увійшли до Червоної Книги України, близько 20 регіонально рідкісних видів флори. Серед них: бруслина карликова, в’язіль стрункий, кизил справжній, пухівка багатоколоскова, брандушка різнокольорова, шафран сітчастий, сон чорніючий, тюльпан дібровний, цибуля ведмежа, любка дволиста, коручка морозниковидна, ковила вузьколиста.

Є тут і цілющі рослини: живокіст, мати-й-мачуха, ромашка, шипшина, бузина, калина, аїр, валеріана, копитняк, череда, глід, звіробій, материнка.

Фауна Чорного лісу: 25 видів тварин, киї мешкають у Чорноліському масиві, занесені до Червоної книги України, а 118 видів знаходяться під охороною Бернської конвенції. Тут можна зустріти таких тварин, як білки, дикі кабани, зайці-русаки, єнотовидні собаки, косулі, куниці, лисиці, лосі, плямисті олені, вовки, борсуки і горностаї. Є і птахи, в тому числі рідкісні: орел-карлик, балабан, голуб-синяк, канюк степовий, куріпка сіра, яструб-тювік, червоний шуліка, червоний коршун, балабан та голуб-синяк.

Повз ліс проходить автотраса Київ – Дніпропетровськ і залізнична лінія Одеської залізниці. Тож, дістатися до місця призначення можна і автобусом, і власним автомобілем, і поїздом, якщо вийти на залізничній станції Чорноліська або Водяна.

Джерело: Вісник Кіровоградщини, текст - Олена Єрунова. У матеріалі використана інформація з сайту Знам’янської міської центральної бібліотеки.