Політичні лідери громади: Дмитро Молодченко
Сайт «Суботці.Інфо», з огляду на місцеві вибори, що наближаються, завершує серію інтерв’ю із людьми, які заявили про свої наміри балотуватися на посаду голови громади. Інтерв’ю беремо у порядку черговості – з ким і коли вдалося домовитися про зустріч, переговорити. Це інтерв’ю – із кандидатом на посаду голови Суботцівської об`єднаної територіальної громади Дмитром Молодченком.
- Створення
об’єднаних територіальних громад – це нині один із ключових процесів, який
відбувається в царині місцевого самоуправління. Перебуваючи на посаді
заступника Знам’янської районної ради я в повній мірі відчув на собі всі
складнощі, які необхідно подолати перш ніж новостворена ОТГ ефективно запрацює.
Робота команди, частиною якої мені пощастило бути, вже має в цьому напрямку
перший вагомий результат – створення Дмитрівської ОТГ, до складу якої увійшли
села Дмитрівка і Макариха, а пізніше й Цибулеве.
Практичну основу децентралізації
в районі закладено. Об’єднавши зусилля, ми змогли втілити цей проект і зараз на
його прикладі можна побачити, що ця модель територіального устрою є успішною. Моя
робота в державному управлінні розпочалася у 2012 році з посади першого
заступника голови Знам’янської РДА. Тоді ж я і отримав перший досвід реалізації
соціальних проектів. Брав безпосередню участь у процесі втілення цілого ряду
ініціатив в рамках програми «Центральний регіон», зокрема, проектів «Шкільний
автобус», «Шкільна парта», «Світла Кіровоградщина» та інших. Всі вони були
реально запущені в дію, їх результатами район користується й донині.
- Поділіться, будь-ласка, своїм баченням процесу залучення інвестицій.
- На території області з 2010 року діє програма ЄС ПРООН. Ми уклали відповідний меморандум і почалася робота. Назва проекту – «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Головна мета – спонукати населення до самоорганізації, навчити людей і дати їм дієвий інструментарій, за допомогою якого вони зможуть самостійно покращувати життя своєї громади. Участь в проекті передбачає створення громадських організацій, таких собі територіальних активів, які мають визначатися з напрямком діяльності і чітко окреслювати кінцеву мету реалізації заходів. Проекти обираються на конкурсній основі. На початку дії програми пріоритет був за впровадженням енергоефективних та енергозберігаючих технологій, згодом – за розвитком соціального сектору. Потім додався агропромисловий напрямок, який був акцентований на створення та підтримку сільськогосподарських колективів.
Що робилося на практиці? Наприклад, у школах, дитячих садках, амбулаторіях, фельдшерсько-акушерських пунктах, клубах робили ремонти, утеплення, міняли вікна – сучасні енергозберігаючі пакети приходили на зміну старим дерев’яним, монтували нові, більш економні та ефективні системи опалення тощо. Частину коштів виділяла програма, а частину слід було закумулювати самій громаді. Ми активно допомагали у цьому процесі. Залучалися бюджети різних рівнів, від сільського до обласного, спонсорські кошти. З великою вдячністю і теплотою згадую, як гроші збирали мешканці громад. Суми були невеликі, але нас зігрівала і надихала підтримка людей. Давала потужний стимул до подальшої роботи.
Обов’язкова умова дії програми – створення ресурсних центрів, які виступають комунікаторами між громадою і програмою, слугують навчально-методичною базою для проведення вебінарів, семінарів, круглих столів, лекційних занять. Варто зазначити, що процес реалізації проектів постійно моніториться як з нашого боку, так і збоку представників ЄС ПРООН. Контроль за використанням коштів дуже жорсткий. Перевіряється доцільність використання кожної копійки. Разом з тим, вимоги до якості виконання робіт і матеріалів ставляться надзвичайно високі. Завершальний етап контролю – прийомка реалізованого проекту комісією ЄС ПРООН, яка послідовно і прискіпливо вивчає все – від документації до товщини утеплювача чи класу енергозбереження склопакетів.
Одним із перших реалізованих проектів була заміна вікон у школі в Макарисі. Один із наймасштабніших – капітальний ремонт будівлі амбулаторії в селі Мошориному. Всього нами було реалізовано 19 проектів. Зокрема, ремонт амбулаторій в Диківці, Петровому, фельдшерсько-акушерського пункту в Казарні, заміна вікон та ремонт школи в Богданівці, заміна вікон в дитячому садочку у Трепівці, сприяння економічному розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Казарні, Богданівці та Володимирівці.
- Побудова нових амбулаторій у селі Володимирівка і Трепівка і придбання для них двох нових автомобілів. Відремонтовано Богданівську та Цибулівську амбулаторії. У співфінансуванні з сільською радою завершено капремонт амбулаторії в Диківці. Придбано сучасне медичне обладнання. Торік вдалося залучити державні кошти та придбати ще шість службових автомобілів. Це була спільна конкурсна програма Мінрегіону та Міністерства охорони здоров’я. Вона полягає у наданні субвенції з державного бюджету на розвиток сільської медицини.
- Поділіться Вашими планами роботи на посаді голови Суботцівської ОТГ, у тому числі, щодо наповнення, розподілу та використання бюджету?
- Працюватиму виключно в рамках бюджетного законодавства – це моя принципова позиція. Щодо джерел наповнення, враховуючи те, що аграрна галузь на нашій території є основною, найбільшим джерелом надходжень буде орендна плата за використання землі. У планах проведення прозорої процедури інвентаризації земель з метою визначення шляхів збільшення надходжень до казни ОТГ. Я маю досвід такої роботи і наглядний приклад її ефективності. У 2012 році, за моєї каденції на посаді першого заступника Знам’янської районної державної адміністрації, ми провели таку інвентаризацію. Метою тоді було донаповнення бюджетів сільських рад. За рік нам вдалося збільшити на 70 відсотків від запланованого надходження від сплати за оренду землі. Було переукладено 60 відсотків договорів оренди на більший відсоток. Проводилася робота з виробниками, працювала земельна комісія.
На другому місці – податок з доходів фізичних осіб, нині, до речі, 65 відсотків цих зборів іде до бюджету району, а з утворенням ОТГ кошти залишатимуться в громаді. Загалом, однією з головних задач на посаді голови Суботцівської громади я вбачаю не лише раціональне використання гарантованих бюджетних надходжень, а й пошуки шляхів додаткового наповнення казни. Дуже хочу, аби був створений так званий громадський бюджет і люди могли брати участь у прийнятті рішень, на що ці кошти витрачатимуться. Бачу два головних шляхи додаткових надходжень до бюджету Суботцівської ОТГ. Це налагодження співпраці з сільгоспвиробниками і залучення грантових коштів.
Зауважу, що головною вимогою отримання грантів нині є створення ОТГ. Більшість програм зараз працюють виключно з об’єднаними територіальними громадами. За останні кілька років лише єдина поки на території Знам’янського району Дмитрівська ОТГ мала можливість отримувати додаткове фінансування. Зокрема, спільними зусиллями району та громади вони зараз співпрацюють в рамках проекту «DOBRE». Вже створено комунікативні майданчики і громадський простір для самоосвіти населення, муніципальну міліцію. Окрім цього, реалізовано два соціальних і два інфраструктурних проекти. Громада отримала нове медичне обладнання, машину для вивезення сміття, діє схема роздільного збору твердих побутових відходів тощо. Зараз Дмитрівська ОТГ наочний приклад того, що реформа ефективно працює. Ця невелика громада – нині скарбниця досвіду ефективного самоврядування, приклад для наслідування.
- Як Ви бачите вирішення проблем із вивезенням та утилізацією сміття?
- Ця проблема зараз актуальна для всієї України. В Знам’янському районі ми зараз ведемо активну роботу з паспортизації полігонів твердих побутових відходів. Це дозволить в подальшому налагодити тут сортування та утилізацію сміття. На посаді голови Суботцівської ОТГ я планую організувати ефективну схему вивезення та переробки ТПВ. За розумного господарювання на смітті можна непогано заробляти гроші до бюджету, бонусом отримуючи покращення екологічної ситуації.
- Покращення ситуації з водопостачанням та водовідведенням. Ваше бачення цього процесу?
- Загалом, це одна із самих затратних галузей житлово-комунального господарства. В майбутній Суботцівській ОТГ працює п’ять автономних водогонів: в Суботцях, Мошориному, Трепівці, Володимирівці та Богданівці. В Суботцях, Богданівці і Володимирівці працюють сількомунгоспи, які, серед іншого, здійснюють поточне обслуговування своїх водогонів. Всі ці мережі будувалися за радянських часів, проектно-кошторисної документації на них немає, а отже немає можливості залучати сторонні кошти для їхньої модернізації. Роботу з виготовлення ПКД ми вже розпочали, завершувати її, скоріше за все, вже доведеться новоствореній Суботцівській ОТГ. Після створення у громади з`являється шанс отримувати гранти різних проектів, зокрема, швейцарсько-українського проекту DESPRO, який спеціалізується на системах водопостачання і водовідведення населених пунктів. Взагалі, я бачу одне на всю громаду потужне підприємство з надання всього необхідного спектру житлово-комунальних послуг та обслуговування території сіл. Базою для його створення мають стати вже існуючі сількомунгоспи, але географія діяльності – вся ОТГ.
- Які здобутки останніх років у напрямку розвитку спорту і культури на території Знам’янського району Ви можете відзначити?
- Ставши до каденції у 2015 році ми, за підтримки Дмитрівської сільради, реалізували наш перший великий спортивний проект – збудували у Дмитрівці футбольне поле. Згодом, у результаті плідного діалогу з місцевим сільгоспвиробником, у Мошориному теж з’явилося таке поле. Потім, спільними зусиллями, ми збудували поле у Петровому, а минулого року відкрили поле в Цибулевому.
Радує те, що ці об’єкти спортивної інфраструктури не простоюють. Вони послугували каталізатором спортивного руху, проводяться тренування, районні чемпіонати.
Хочеться згадати також великий за обсягами робіт і, відповідно, капіталовкладень, об’єкт – культурно-спортивний комплекс у Богданівці. Величезне, збудоване за радянських часів приміщення з актовим залом, кабінетами для гуртків та секцій і спортзалом. Спортзал протягом останніх років двадцяти був у занедбаному стані. А ми взяли і привели його до ладу. Кошти на реконструкцію виділили державний, обласний і районний бюджети, з бюджету села профінансували виготовлення проекту. Тепер спортивне життя в селі не зупиняється і взимку.
Не забули ми і про культурне життя району. Зокрема, надавалася допомога музичним школам в Суботцях і Богданівці, в яких загалом навчається більше двох сотень дітей. Купували музичні інструменти, устаткування для проведення концертів тощо.
На моє глибоке переконання, для того, аби стати дійсно ефективним керівником в сфері місцевого самоврядування, треба, перш за все, розуміти проблеми громади, вміти їх вирішувати і перебувати в постійному діалозі з людьми.
На
цьому ми закінчили розмову з Дмитром Миколайовичем. Ми не публікуємо
передвиборчої програми чи обіцянок, адже це не є завданням інформаційного
сайту. Але продовжуємо слідкувати за політичною ситуацією у майбутній
Суботцівській ОТГ. Тому і після виборів очікуйте на цікаві та змістовні
інтерв’ю з впливовими та відомими людьми громади!
Розмову вів Сергій Міщенко
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?