Золоте сузір'я: Сіячі доброго і вічного
Про вагомий внесок уродженців Знам'янщини на ниві народної освіти сказати сьогодні аж ніяк не зайве. І я б не розділяв цих відомих людей на місто і район. Вони просто знам'янчани. Відомі, талановиті, незабутні. Доречно згадати наших земляків, хто невтомно працював на високих керівних посадах. Скажу про трьох.
З 1971 по 1979 рік Міністерство освіти Української РСР очолював уродженець Суботців Олександр Мефодійович Маринич - доктор географічних наук, член-кореспондент АН Української РСР, професор. У 2005-2007 роках міністром освіти і науки України працював нині діючий ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор Станіcлaв Миколайович Нiкoлaєнкo. Він - випускник Богданівської середньої школи №1 імені І.Г.Ткаченка. У період з 1944 по 1955 рік заступником міністра освітиУкраїнської РСР працював уродженець Дмитрівки Олексій Михайлович Філіпов.
Досі
вважалося, що два уродженці Знaм'янщини – Івaн
Гурович Ткaчeнко і Іван Семенович Каніковський за значні успіхи на ниві
народної освіти удостоєні високого звання Героя Соціалістичної Праці. Додам
нове... Ткаченко Іван Гурович,
1919 року народження, уродженець Цибулевого. Закінчив рідну школу і вступив на
фізико-математичний факультет Кіровоградського педінституту. До війни працював
учителем математики Богданівської середньої школи, яка нині носить його ім'я.
Після визволення рідної території від фашистів упродовж 35 років обіймав посаду
директора школи. З 1971 року Богданівська школа стала експериментальним
навчальним закладом Інституту педагогіки УРСР Цього ж року відомий сільський
директор став Героєм.
Каніковський Іван Семенович,
1910 року народження - с.Диківка. 1930 року, закінчив Балтське (Одеська обл.) педагогічне
училище. По його закінченні працював учителем географії у Молдавській РСР - с. Бутор.
До призову в армію (1939 р.) встиг закінчити три курси педінституту. Учасник
фінської війни, а перший бій проти гітлерівців прийняв у Брестській фортеці.
Демобілізувався 1945 року, повернувся в Молдавію. Працював інспектором,
завідуючим райвідділом освіти, директором школи. З 1966 року - вчитель
географії Теленештсьої середньої школи. 1-го липня 1968 року став Героєм
Соціалістичної Праці. Помер 1973 року, похований у Кишиневі.
Сергієнко Надія Георгіївна
народилася 3-го вересня 1923 року - селище Знам'янка. 1947 року закінчила
Кіровоградський педагогічний інститут. Десять років працювала вчителем
географії Мошоринської середньої школи. З 1957 року переїхала в Калмикію -
м.Еліста. Через два роки була призначена на посаду директора нової міської
школи №3. Під
керівництвом і за ініціативи Надії Георгіївни в школі були створені, активно і плідно
діяли столярна і слюсарна майстерні, кабінети домоводства, хімії,
фізики, географії.
За досвідом в Елісту приїздили педагоги з різних регіонів. 1968 року
Н.Г.Сергієнко було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За рік до
цієї знаменної події наша землячка стала заслуженим учителем Калмицької республіки. Н.Г.Сергієнко
померла 1976 року, похована в Українській Полтаві. В Елісті на Алеї Героїв
встановлено барельєф відомого педагога-новатора Н.Г.Сергієнко. А середня школа №3 (тепер гімназія)
носить її ім'я. Сергієнко Надія Георгіївна, уродженка Знам'янки -
Герой Соціалістичної Праці! Про неї пишу вперше.
автор – Олександр Рябошапка, лауреат обласної
краєзнавчої премії ім. В.Ястребова, Почесний громадянин м.Знам’янки
Матеріал із архіву редакції «Знам’янські вісті»
Коментарі
Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!Що мені дасть реєстрація?