Вхід

​Ірина Туровська: «Музика одного разу увірвалась у мою душу і стала її частинкою на все життя»

19.01.21 10:00
Новина

Для викладачки музики Богданівської музичної школи Ірини Туровської, перша мелодія бандури, яку виконала знайома її мами окреслила її долю. Народилася Ірина 11 серпня 1970 року в місті Ульянівці, тепер Благовіщенського району.

- Коли мені було 13 років, ми прийшли в гості до маминої подруги, яка закінчила навчання і повернулася в Ульянівку, - згадує Ірина той вирішальний вечір у її житті, і незнайомий музичний інструмент. Я запитала що це, і Наталія Олексіївна, відповіла – бандура. Взяла її до рук, заграла і заспівала. Я не можу передати свої емоції, але такої мелодії, ніжності виконання я ніколи не чула. Наталія Олексіївна Нижник стала моїм викладачем по класу бандури, і два роки з задоволенням навчалася грі.

Після закінчення восьмирічної школи вирішила вступити до Кіровоградського музичного училища, але музичної школи мала всього два класи. Тож викладачі на вступних іспитах сказали, що у дівчини є потенціал, але хай приходить через рік. Ірина Повернулася до дому, ще рік навчалася у музичній школі та 9 класі. Як не вмовляли батьки і вчителі залишитися і закінчити середню школу, і вже вступати після 10 класів. Але Ірина твердо мовила: «Мене чекають у музичному училищі, сказали через рік приїхати, я їду». І дійсно рік наполегливого навчання гри на бандурі, дав позитивний результат. Щаслива студентка з задоволенням відвідувала навчання та вдосконалювала набуті навички.

Після закінчення влаштувалася у Богданівську музичну школу, де вже працює 30 років викладачкою по класу бандури, викладає сольний спів та завідує відділом народних інструментів. Дуже подобається працювати з дітьми, неодноразово її діти займали перші та призові місця у різноманітних конкурсах.

На ХХV Всеукраїнському фестивалі-конкурсі гри на народних інструментах «Провесінь», на який з’їжджається талановита молодь з усієї України. Обдаровані діти демонстрували свої таланти в різних номінаціях. У цьому Фестивалі постійно беруть участь учні Богданівської музичної школи і завжди входять до числа переможців. Цього року Диплом ІІІ ступеня, у номінації «вокальна бандура», одержала її учениці Софія Невмержицька. Дипломи з відзнакою, у номінації «інструментальне виконання» (бандура) та Ольга Кравченко.

На фестивалі «Зірок» Софія Невмержицька постійно займає І місця. Анастасія Свириденко, у конкурсі «Паросток» зайняла ІІ місце. Віка Ілляшенко разом з Софією Невмержицькою цього року, у зв’язку з карантинними обмеженнями взяли участь в Кіровоградському обласному онлайн-конкурсі «Сходинки до майтерності» та виконали у дуеті два твори – зайняли І місце.

Ірина талановита і різностороння людина, гарно співає, вишиває, але найбільше любить грати на бандурі. Як говорить народна мудрість: «навчатися ніколи не пізно», а головне – коли є бажання і натхнення. Маючи сім’ю, двох синів, вона 37-річному віці вступила до Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В.Винниченка, де здобула кваліфікацію вчителя музики, етики, естетики та художньої культури.

Багато її вихованців вступили до музичних технікумів. Одна із талановитих її учениць Оксана Іванюк, яка навчалася у Ірини Леонідівни вокальному співу, вже закінчила Харківський театральний інститут, факультет по вокалу і працює за спеціальністю. Відома своєю неперевершеністю Дар’я Валова у Ірини Леонідівни навчалася грі на фортепіано. На даний час її найменший син Назар теж навчається у мами гри на бандурі і має гарні результати.

Багато у житті Ірини було і гарних, і трагічних сторінок, але завжди тамувала біль піснею, грою на бандурі, вишивкою. Рано втратила старшого сина та чоловіка, потерпала душею, коди середній син Віктор перебував у зоні АТО.

- Сама не знаю, наскільки материнське серце може бути витривалим, - згадала Ірина тяжкі випробування долі. - Але жити потрібно за будь-яких умов. Син повернувся, одружився на гарній і щирій дівчині Олені. Вже маю двох онуків, п’ятирічний Єгор та двохрічний Макар відволікають від сумних думок. Молодший син Назар потребує уваги, навчається в школі, займається творчістю. Живемо разом великою дружньою родиною.


Катерина МАТКО

Коментарі

Ще нема коментарів до цього матеріалу. Будьте першим!
Напишіть ваш коментар
Коментар:

Епіцентр подій

Свіжі коментарі